Зміни перших десятиліть xx століття на зовнішньому вигляді

Зміни перших десятиліть xx століття на зовнішньому вигляді вулиці миру

Час дуже багато змінив в обличчі селища Борова Будинки або зникати зовсім, або перебудив валися або змінювати призначення Це було наслідком буденних причин — старіння матеріалів, з яких вони зроблені, а також політичних і світоглядних особливостей асу. Крім того, існувала ще воля керівників держави, протидіяти якої було неможливо. Кладовища перетворювалися на парки, колишні будинки заможних людей на школи — перелік цих перетворень довгий. Було в цьому і позитивне, і негативне.

Людина XXI століття, з точки тору автора роботи, повинна вивчати своє коріння. Поставивши за мету відтворити вигляд селища минулого століття, автор роботи фіксує факти, які через навіть десяток років відтворити буде неможливо — свідкам подій більш ніж 80 років.

Актуальність теми зумовлена незадовільним станом вивчення обраної теми в сучасній історичній науці; відсутністю архівних матеріалів до 1944 року, відсутністю краєзнавчого музею селища; необхідністю поповнення матеріалами історичної кімнати гімназії.

Об’єктом дослідження є територія сучасної вулиці Миру на початку XX століття. Предметом дослідження г зміни, що відбулися на території вулиці на початку XX століття, які були наслідком ідеологічних причин, історія об’єктів, розташованих на території сучасної вулиці Миру

Хронологічні рамки дослідження охоплюють перші десятиліття XX століття. Основною метою роботи є дослідження змін, які відбувалися на території сучасної вулиці Миру, зв’язок цих змін з ідеологічними засадами радянської влади 20 — 30 рр. XX століття.

Головними завданнями дослідження є:

Відтворити вигляд території сучасної вулиці Миру на початку XX століття Описати об’єкти, які були розташовані на цій території — церкву, кладовище, приватні будинки.

Показати через опис історії цих споруд зміни в історії країни та світогляді людей. Практичне значення роботи полягає у тому, що зібрані автором спогади та документи розширюють існуючу джерельну базу. Робота є внеском у дослідження історії Борівщини, матеріалом для виховної роботи в гімназії. Дослідження поповнить матеріалами історичну кімнату Борівської гімназії.

Автор роботи відтворила територію сучасної вулиці Миру перших трьох десятиліть XX століття і з’ясувала, що вулиця забудовувалася вздовж шляху, що співпадає з сучасною дорогою з Куп’янська до Ізюма. На Півдні вулиці було розташоване кладовище, на Півночі — церква. Між цими двома об’єктами з лівого боку вулиці — приватні будинки заможних людей, з правого боку вулиці ближче до церкви — тогочасного центру селища — три будівлі, які належали школі — в тому числі церковно-приходській. Поряд з церквою — сторожка. З цих об’єктів збереглася лише школа — тепер Борівська музична школа, та невеличкий будиночок, який також колись був школою — тепер Будинок побуту.

Церква зникла через політичні та ідеологічні причини. Атеїстична політика радянської влади привела до перетворення її на клуб, вона була пограбована, недбале ставлення до культової споруди і потурання зневажливому ставленню до релігії привели до трагедії — церква згоріла. Місцеві жителі кажуть, цс через необережне користування пічкою, хоча існує версія навмисного підпалу. Цікаво, що серед трьох шкільних будинків той, що був церковної приходською школою, також згорів. Цілком імовірно, що це співпадіння Якщо ні, то таке припущення змушує визнати версію місцевих краєзнавців Ісаєвих про навмисний підпал Церкви

Приватні будинки заможних людей були конфісковані радянською владою дія різних потреб. Церковна сторожка знищена під час будівництва сучасного клубу, розташованого на місці церкви і невеличкого цвинтаря біля неї. Такого також не сталося б в країні, в якої основою ідеологічної політики не був би атеїзм.

Знищення кладовища і каплички з хрестом на місці поховання священика, зневажливе ставлення до померлих (проведення водогонів, теплотраси, побудова тиру, насадження парку На місці багаторічних поховань) — також наслідок ідеологічних післяреволюційних змін

Зникнення церкви і ставлення до колишнього кладовища є свідченнями того, на яких ідеологічних засадах будувалася внутрішня політика радянської влади.

Все вищесказане доводить, то вигляд вулиці змінювався внаслідок політичних та ідеологічних змін.