Живе відлуння війни у вдячній пам'яті

Живе відлуння війни у вдячній пам’яті жителів Київського району

Я, учениця 9 класу Миколаївської о НВК — є членом історико — краєзнавчого гуртка. В тому році разом з членами гуртка ми досліджувати вшанування пам’яті загиблих у Великій Вітчизняній війні радянських солдат.

Війна. Страшне й жахливе слово Нема йому виправдання як і нема прощення тим, ХІТ) його затіяв. Сьогодні крізь призму пройдених десятиліть, коли незалежна Україна робить самостійні кроки, особливо чітко стає зрозумілим той подвиг, який здійснили наші солдати для майбутніх поколінь дія своїх дітей, внуків та правнуків. Великий гріх забути убієнних. .

Скільки їх було? 20, 30. 50 мли. А скільки могил? Не співпадають цифри. Нікому не дано знайти ту різницю. І тільки мовчазний солдат схилив голову над братською могилою То може він рахує? Живе відлуння війни

Кожного разу, коли святкують чергову річницю звільнення України, так хочеться сказати, а хіба війна вже закінчена. Сховавшись за лозунгом «Ніхто не забутий, ніщо не забуто», чим схоже забули слова великого Суворова, що війна закінчується лише тоді, коли похований останній солдат із 600000 солдат, що загинули в боях за Харківщину відомі імена тільки 86000 бійців, а у братських могилах похований лише кожен п’ятий.

Тема пошуку останків радянських воїнів, більш півмільйона яких до цих пір не захороненні в Харківській області не може залишити в спокої На території Лозівського району загинуло — більше 10000 тисяч бійців, в братських могилах поховано лише 6000, з них відомі імена тільки 1500 загиблих радянських бійців в боях в с. Миколаївці та Копані загинули близько 800 бійців, а на гранітних плитах меморіалу лише 200.

Скільки ще невідомих солдат не закиданих землею таких, що чекають християнських поховань, нікому не відомо.

І тому основними завданнями написання даної роботи стали: Проблема:

Здійснення християнських поховань та увіковічення нам’яті всіх загиблих радянських бійців в роки 2 світової війни. Гіпотеза:

Похований лише кожен п’ятий. Об’єкт наукового дослідження:

Відлуння війни в вдячній пам’яті жителів Лозівського району. Предмет дослідження:

Окремі могили бійців та братські могили на території Миколаївської с. ради Наукова новизна: вивчити питання в межах Лозівського району.

Практичне значення: здійснення всіх перезахоронень останків радянських бійців, що до цих пір не завершені

В роботі використані матеріали шкільного краєзнавчого музею, Лозівського історичною музею, обласного та районного військоматів, результати опитування старожилів села, історичні документи військового архіву, матеріалів Великої Вітчизняної війни в м Подольськ (Росія)

Опрацьована велика кількість і газет періоду 1980-2007 рр., документальна література з шкільної бібліотеки та бібліотеки с. Миколаївка

Ми дослідили історичні події, що сталися на созівській землі в період з жовтня 1941 року по вересень 1943 року. Жителі Лозівського району стали свідками горезвісної Барвінківсько-Харківської операції, якою Ставка Головного командування планувала зробити переможний хід у Великій Вітчизняній війні, а сталось навпаки. Робота містить опис боїв в селах: Даредарівці, Петрівському. Комсомольському, Миколаївці, Новоівапівці Краснопавлівці, опис подвигу Джека Длтаузена, поета Олекси Тесняка, лейтенанта Михайла Азєва. Три армії попали в оточення і були майже знищені

Німці хоронили своїх загиблих зразу, оскільки мати погребальні команди І на сьогодні Берлінський архів в змозі дати координати точного місця знаходження могили кожного свого загиблого солдата. А члени «Народного союзу німців» турботливо доглядають за всіма похованнями на території Німеччини, включаючи і могили радянських бійців. Перші могили радянських бійців — земляні пагорби, траншеї, погреби. Прикладом с могила Нигцого В.І., могила на кладовищі в с. Новоівапівці. могила біля залізничних колій с. Страсне. В 1944-1945 рр на найбільших могилах поставлено дерев’яні обеліски До встановлення імен загиблих віднеслись недбало. Тому на обеліски занесено було дуже мало прізвищ радянських бійців.

Лише в 1952-1956 рр. було прийнято ряд Постанов «Про укрупнення братських могил» на території району в селах встановлено 31 пам’ятник з шести видів: Солдат, жінка з хлопчиком солдат з тавровим вінком Період 1960-1980 рр. визначений зниженням патріотичної робота 3 1980-2000 р. — відкриття меморіалів в селах: Катеринівка, Михайлівна. Миколаївка, заміна пам’ятників в с. Новоіванівка. Садове, Бунакове. з поповненням прізвищ загиблих на гранітних плитах. Після 2000 року — відкриття знаків «Солдатське поле». «Загиблим, але не переможеним», в Заячій балці Чи продовжуватиметься пошукова робота далі. Якого набуде вона змісту ? Як можна встановити невідомі прізвища. Як віднестися до могил противника, адже скорбота матерів та дружин однакова по обидва боки ворогуючих сторін

Тому, виходячи з досліджень роботи, рекомендуємо:

Дотримуватись принципу: примирення над похованнями — праця задля миру Робот по увіковіченні загиблих радянських бійців активізувати

Проводити її в тісному (в’язку з місцевими органами влади, спонсорами, меценатами.

Посилити військово-патріотичне виховання в школах.

Активізувати діяльність музеїв та позашкільних закладів з цього питання.

Посилити роль увіковічення пам’яті загиблих солдат в назвах вулиць, площ, організацій.

Дану роботу використовувати в виховній роботі учнівської та сільської молоді.

Рекомендувати районному турбюро м. Лозова розробити карту екскурсій по Лозівському району, включивши в неї села  Михайлівка, Катеринівка, Миколаївка, Надеждівка.