Забруднення довкілля в місті Харкові

Забруднення довкілля в місті Харкові

Поступово наше місто розвивається і росте, у ньому стає усе більше підприємств і автомобілів, а забруднення і загазованість набувають загрозливого характеру. Якість повітря і води погіршується, як і наше з вами здоров’я Фабрики, заводи, електростанції й автомобільний транспорт викидають у повітря величезну кількість газоподібних відходів кіптяви і пилу.

Основні напрямки аналізу ризику для здоров’я населення з боку факторів оточуючого природного середовища в теперішній час повинні бути аналогічні тим, що застосовуються в традиційних епідеміологічних дослідженнях і здійснюватися і за оцінкою впливу факторів навколишнього середовища, так і за ефектом їх впливу на здоров’я населення.

Харків — велике сучасне місто. Екологічний стан міста характеризується як стабільно напружений. За масштабами забруднення навколишнього природного середовища Харків посідає 15-17 місце в Україні.

Значного антропогенного впливу зазнають ріки Харкова. Середньорічні концентрат» речовин забруднення поверхневих вод. які вміщують азот, перевищують граничнодопустимі концентрації у 2-10 разів Спостерігається перевищення нормативів вмісту хрому, фенолів нафтопродуктів, цинку.

Для м Харкова характерно забруднення фунтів важкими металами — мідь, ртуть цинк, свинець, кадмій, хром, які накопичуються у поверхневому горизонті фунтів.  Для крупних транспортних магістралей характерна надмірна концентрація свинцю, циклічних ароматичних вуглеводнів.

Зелені насадження у місті займають площу 15,4 тис. га. Показник озелененості міста складає 50,4 % при нормі 45 %. Але не можуть не турбувати намагання міської влади Провести вирубку здорових дерев у лісопарку.

«ТЕЦ-3». ГП «Завод ім. Малишева» і ЗАТ «Харківський коксохімічний завод» головні забрудником навколишнього природного середовища в Харкові.

Із-за різноманітності технологічних процесів коксохімічне виробництво одним з найважчих для зниження негативної дії на навколишнє середовище. Викиди містять діоксид сірі, сірководень, сірковуглець, оксид вуглецю, оксид заліза, марганець і його сполуки, свинець і його сполуки, діоксид азоту, аміак, оксид азоту, ціаністий водень, сірчана кислота, сажа, зварювальний аерозоль, вуглеводні граничні, різні види пилу, вуглеводні ароматичні, оксид заліза га ін. В рамках агломерацій врахування впливу на природне середовище найчастіше виконується окремо для кожного підприємства, тоді як дослідження сумарного впливу, як правило, не проводиться Екологічно чисті пароводяні викиди коксохімічного виробництва при їх попаданні в екологічно дестабілізоване довкілля стають домінуючим фактором кислотоугворення. Внаслідок підвищення вологості атмосфери та накладання газових і пароводяних факелів виникають умови для хімічного перетворення викидів — їх взаємодії з пароводяною фракцією, взаємодії один з одним та утворення нових видів забруднювачів, нерідко більш небезпечних, ніж ті інгредієнти, що їх утворили.

В коксохімічній промисловості до теперішнього часу 36,5% жінок працюють в шкідливих умовах, підпадаючи під вплив комплексу хімічних речовин різного складу. У жінок, які зазнають впливу шкідливих речовин коксохімічного виробництва, порушення гомеостазу характеризуються інтенсифікацією процесів перекісного окислення ліпідів, пригніченням фегоплацентарної системи, розвитком імунного дисбалансу, зростанням патологічних типів гормональних реакцій адаптації ФПК.

Економіці України притаманна висока питома вага ресурсномістких та енергоємних технологій, впровадження та нарощування яких здійснювалося найбільш «дешевим» способом — без будівництва відповідних очисних споруд. Це призвело до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва. Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров’я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною дегазацією народу України.