Використання міжнародних пенітенціарних стандартів

Використання міжнародних пенітенціарних стандартів та досвіду

Європейських країн — один із шляхів попередження злочинності неповнолітніх.

Я взяла на розгляд тему «Використання міжнародних пенітенціарних стандартів та досвіду Європейських країн — один із шляхів попередження злочинності неповнолітніх». Ця тема продовжує моє попереднє дослідження за темою «Відповідність міжнародних стандартів прав засуджених в Україні». Нова тематика дослідження теж є не менш актуальною сьогодні для нашого суспільства, бо злочинність неповнолітніх — резерв дорослої злочинності у майбутньому. Зараз відбувається процес «омолодження» злочинності, збільшення серед злочинців підлітків жіночої статі. Тому боротьба зі злочинністю неповнолітніх є необхідною ланкою у низці заходів з викорінення злочинності у цілому.

При вирішенні цього питання для України вивчення досвіду, який мають європейські країни, становить певний інтерес до вирішення цього питання. Це має значення не тільки у зв’язку зі вступом України до Ради Європи, де є свої стандарти щодо проведення кримінально-правової політики, які треба враховувати, а ще й тому, що європейська доктрина відповідальності неповнолітніх має різноплановий підхід, побудований на особливостях розвитку кожної держави.

Моя наукова робота складається зі вступу, двох глав та висновку.

У уступі говориться про проблеми, які постають перед суспільством на етапі становлення правової держави в Україні. Постає питання: як запобігти підлітковій злочинності? Наголошується, що Україна повинна неухильно дотримуватися принципу панування права, що ґрунтується на реальному забезпеченні прав і свобод людини.

Метою моєї роботи є не лише порівняльний аналіз міжнародного й національного законодавства, що регулює виконання покарань і поводження із засудженими, але й те, наскільки на практиці умови поводження із неповнолітніми засудженими до позбавлення волі, відповідають чинному кримінально-виконавчому законодавству України і міжнародним нормам та принципам.

У першій главі розповідається про проблеми прав неповнолітніх злочинців у світлі досвіду країн Європи та міжнародного законодавства, наводяться основні положення Мінімальних стандартів правил ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх. Також надаються особливості призначення неповнолітнім покарання у виді позбавлення волі в Європейських державах.

У другій главі, присвяченій специфіці утримання неповнолітніх засуджених в Україні, наводиться інформація про вітчизняне законодавство, яким керуються суди, правоохоронні органи та Державний департамент з питань виконання покарань України. А також особливості правового становища неповнолітніх, засуджених до покарання у виді позбавлення волі.

Висновок, якого я дійшла є полягає в тому, що незважаючи на те, що чинне законодавство України в основному відповідає міжнародним принципам, на практиці умови тримання неповнолітніх засуджених у виправних установах України мають значні розбіжності з міжнародними стандартами. Отже, попереду доволі складний та довгий процес реформування кримінально-виконавчої системи України, щоб умови тримання неповнолітніх засуджених не призводили до їх деградації. На мій погляд, першим кроком на цьому шляху має бути реальне виконання законодавчо закріпленого правового статусу засудженого у відповідності до міжнародних норм та чинного законодавства України. Це може бути тільки при залученні до цієї праці громадських організацій та всіх, кому не байдужа доля нашого суспільства.