Відьми в історії

Відьми в історії

Я працюю над даною темою два роки. Ця тема зачіпає глибокий шар народної культури — вірування і повір’я. На превеликий жаль, протягом досить тривалого часу, ця тема була важкодоступною для широкого кола і на це існували певні причини. Довгий час ставлення до цієї теми було переважно негативним. Її вважали пережитковим явищем культури, але я вважаю, що міфологічні, демонологічні уявлення відбивають багатющий між поколінний досвід людей, а часом відтворюють їхні вікові прагнення.

Метою роботи є детальне вивчення феномену відьми, як одного з демонологічних персонажів традиційного світогляду на широкому етнокультурному ґрунті.

Мета робота визначає вирішення наступних завдань:

Розглянути внесок українських та зарубіжних вчених у вивчення даної теми. Проаналізувати західноєвропейські світоглядні уявлення щодо даного феномену;

Розкрити загальну та регіональну специфіку української відьми.

Предмет дослідження становить демонологічний персонаж відьми, як особи, наділеної надприродними якостями, причин та способів набуття цих якостей, а також ставлення і боротьбу суспільства проти відьом у різних світових культурах.

Територія дослідження охоплює Україну, зокрема Слобожанщину і Захід, а також деякі країни Європи: Ірландію, Францію, Іспанію. Англію, Германію і Шотландію.

Хронологічні межі: ХИ — XX ст.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

В першому розділі подано короткий огляд літератури, що використовувалася у роботі.

Другий розділ складається з двох підрозділів.

Повір’я про відьом,

Полювання на відьом.

В першому підрозділі розповідається про те, якими уявлялися відьми європейцям: їхня зовнішність, вміння, а також наводиться легенда про відьму Мелюзину. В другому підрозділі висвітлюється боротьба з відьмами в країнах Європи: про причини цієї боротьби, страту відьом і закінчення боротьби.

Третій розділ включає три підрозділи Повір’я про відьом;

Процеси над відьмами; Народні перекази про відьом

В першому підрозділі розповідається про уявлення відьом на території України,про класифікацію відьом; про вміння відьом; про способи розпізнавання і прикликання до себе відьом; про способи захисту від відьом, про смерть і похорон відьми.

В другому підрозділі викладено факти проведення процесів над відьмами на Україні. Саме — в Полтавській та Волинській областях і на Заході України.

В третьому підрозділі викладені розповіді про відьом. записані мною від літніх людей міста Валок і Валківського району, а також бабусі з Івано-Франківська.

Викладені дані приводять до наступних висновків:

Накопичення фактів щодо дивної поведінки осіб, яких народна уява наділяла надприродними якостями, розпочалася ще у Стародавній Греції та Римі. Однак предметом географічних студій феномен відьми став лише у XIX ст. — з постанням етнографії як науки.

Порівняння уявлень українців з тими, що є щодо подібного демонологічного персонажу інших європейських культур доводить, що він притаманний світоглядним уявленням усіх європейців та народів, генетично з ними пов’язаних.

Однак між українською та європейською відьмами існувала і певна розбіжність:

Українська відьма є питомим персонажем українського світогляду, що виник саме на українському ґрунті. Адже всі її риси набагато краще окреслені саме на українському ґрунті;

В Європі існувала лише вчена», за українською класифікацією, відьма.

Переслідування європейських відьом відбувалося судовими органами, українських — в основному, ошуканими представниками громади.

Якщо головним гріхом української відьми було псування скотини і відбір молока, то європейської — спокушання до спілки з Дияволом.

В Європі відьма була винна перед більш знеособленими поняттями (християнська мораль, доброчесність), від імені яких виступали інквізитори, в Україні — перед односельцями, які вбачали причину хвороб своєї скотини та власних матеріальних збитків у шкідницьких діях конкретної особи.

Однак мусимо визнати, що від припинення процесів над відьмами, у Європі відьма стала лише персонажем казок, натомість в Україні вона добре відома і нашим сучасникам.