Василь Григорович Колокольцов

Василь Григорович Колокольцов та його спадщина

Часто Колокольцова порівнюють з яскравою зіркою в плеяді неординарних особистостей, що залишили свій слід в історії не тільки Вовчанського району, а й вені Російської імперії Василі, Григорович жив і працював на початку XX ст., однак пам’ять про нього не втрачена майже через сотню років Про цю людину нагадують соснові ліси, які розкинулись на сотнях гектарів пісків, які в перші роки XX ст. стала бідою для селян нашого уїзду. Багато споруд, які побудовані за розпорядженням, а іноді і на власні кошти Колокольцова. все ще стоять і служать людям до цього часу.

Мета даної роботи — дослідити автобіографію Колокольцова та його діяльність на Вовчанщини і довести, що це дійсно була яскрава особистість, патріот і меценат Дослідження буде проводитися на основі відвідання тих місць,  залишив свій слід Колоколыюв, а також на основі аналізу матеріалів, які знаходяться в Верхньосалтівськом- музеї. Ще с люди на території села Вовчанські-Хутори та Волохівки, котрі зберігають в своїй пам’яті спогади про цю людину На Вовчанщині про нього не забувають. Я навчаюся в школі, яка була побудована у 1912 році за сприяння тодішнього голови Вовчанської земської управи Колокольцова. Скоро школа буде відзначати столітній ювілей. І це дало поштовх до написання даної роботи.

Після того, як Колокольцова вибрали головою земської управи, тихе, провінційне житія Вовчанського повіту припинилося Масштаб реформ, які задумав і здійснював Клолокольцов, був величезним. Ці реформи були направлені на благоустрій повіту, розвиток культури, освіти. Було заплановано будівництво шкіл, лікарень, містків, доріг, кінно-поштових станцій. У повіті дуже швидко почали будуватися нові школи, училища, бібліотеки. Згідно даних стан істинного довідника Харківської губернії за 1910, у Вовчанському повіті уже було 153 земських шкіл 14 сільських бібліотек, 15 лікарських дільниць, 13 фельдшерських пунктів Сам повіт по темпах благоустрою розвитку культури і освіти зайняв друге місце в Російській імперії (після Московського повіту) (1910-1913 рр.)

В селі Вовчанські Хутори приміщення школи будували в 1905 році, а закінчили я 1912 році. Школа побудована за сприяння тодішнього голови вовчанської земської управи Василя Григоровича Колокольцова. Гроші на будівництво збирала земшина а матеріали для будівництва па волах возили селян. До речі, на місці будівництва школи була невелика впадина, тому грунт для вирівнювання площі завозився і розрівнювався вручну. Щоб залучити кошти на будівництво школи, голова управи доповідав царському уряду, що будує госпіталі. Так як це були роки, що передувати початку першої світової війни, гроші цар виділяв, але незначні. Тоді Василь Григорович почав вкладати власні кошти в будівництво. З цією метою проводилися у місті Вовчанську ярмарки та безпрограшні лотереї для здійснення задуманого по розвиткові освіти на Вовчанщині. До цього часу Вовчансько-Хугірська школа поміщалась у звичайній сільській хаті біля церкви і рахувалися як церковно-приходська

Життя і діяльність Василя Григоровича Колокольцова залиш и яскравий слід в історії Вовчапшини. Завдяки його невтомній праці Вовчамський повіт за темпами благоустрою, розвитку культури та освіти посідав друге місце в Російській імперії

В результаті проведеної роботи над дослідженням життєвого шляху та діяльності Колокольцова, можна зробити висновок, що він людина — неординарна, масштабна, творча і діяльна. Він був патріотом рідної землі, меценатом.

Діяльність Колокольцова — не яскравий приклад меценацтва, яке в Україні мас досидь глибоке коріння. Благодійництво свідчить про високі моральні якості людини. Проведена робота мас привернути увагу людей, які цікавляться історією, дбають про рідний край.

Так як Вовчансько-Хутірська збудована Колокольцовим, то цілком доцільно, готуючись до сторічного ювілею школи, адміністрації школи, педагогічному колективу зробити слідуючи:

  • Створити у школі кімнату-музей видатному земляку Проводиш дні пам’яті Колокольцова для учнів школи
  • Організовувати акції, трудові десанти на вшанування пам’яті Колокольцова. У кінці грудня 2007 року вовчани віддали достойну данину своєму видатному земляку — на центральній площі міста було відкрито пам’ятник Василю Григоровичу Колокольцову.
  • Будемо вірити, що він назавжди залишиться в нашій пам’яті. Приклад вірного служіння справі для нас сучасників і сьогодні цінний і корисний. Щоб бути патріотами, необхідно знати досконало свою історію, пишатися нею, брати безцінний досвід минулого.