Умисел та його види в кримінальному праві

Умисел та його види в кримінальному праві

Представлена робота розкриває безперечно актуальну тему в галузі кримінального права України. Актуальність теми полягає в тому, що дослідження суб’єктивної сторони складу злочину представляє собою одну з найважливіших проблем теорії кримінального права. Необхідність дослідження низки питань вчення про умисел викликано тим, що неправильне розуміння і застосування відповідних положень закону іноді викликає серйозні помилки як в теорії, так і на практиці.

Помилки в слідчий і судовій практиці досить часто викликані тією обставиною, що в теорії кримінального права немає досить чітких та обґрунтованих рішень з питань суб’єктивної сторони складу злочину стосовно Загальної та Особливої частини Кримінального кодексу України.

Правильне встановлення різновидів умислу дозволяє визначити характер і ступінь вини, вірно кваліфікувати вчинене та індивідуалізувати відповідальність і покарання особи, винної у вчиненні злочину. Таким чином, правильне вирішення питання про відповідальність винної особи залежить від правильного розуміння та оцінки психічного відношення цієї особи до вчинюваних дій та їх наслідків.

Також, необхідно акцентувати увагу на зміни, які містить новий КК України. В ст.. 24 законодавець розділив умисел на два види (прямий та непрямий), тоді як Закон 1960 року містив поєднане поняття двох видів умислу .

Незважаючи на те, що проблем вини приділяється багато уваги, існує велика кількість наукових робіт, але проблема вини, а саме умислу та його видів, вини, ще не вичерпана.

Взагалі умисна вина в законодавстві та в реальному житті зустрічається частіше, ніж необережність. Так, вибіркове дослідження показало, що умисні злочини складають 90-92 відсотку від чинених злочинів на рік. Звідси й важливість подальшої теоретичної розробки умислу як форми вини, основу якої повинен складати поглиблення аналіз змісту умислу. В основній частині роботи розглянуто та проаналізовано такі питання: 1. Поняття умисної вини та її значення:

  1. Поняття га зміст прямого умислу, класифікація видів прямого умислу;
  2. Поняття та зміст непрямого умислу.

Проаналізувавши всю літературу з цієї теми, нормативно-правові акти та судову практику можна зробити наступні висновки :

кількість видів умислу, які використовуються в законі порівняно з кількістю вил, а відомих теорії кримінального права, обмежена.

в законі міститься лише два види умислу — прямий та непрямий:

кримінальне законодавство та норми Загальної частини КК України містять не всі види умислу, які використовуються при конструюванні норм Особливої частини;

діюче законодавство в жодному випадку безпосередньо не пов’язує вид умислу э ступенем відповідальності,

поділ умислу на види (прямий і непрямий) в ст. 24 КК України здійснено лише відносно матеріальних злочинів (складів); закон не виділяє опис при здійсненні формальних злочинів.

Розглянувши проблеми умисної вини, є пропозиція внести певні зміни та доповнення до Кримінального Кодексу України. Доповнення статтею такого змісту дозволить більш точніше встановити в діянні особи ознаки того чи іншого виду умислу, адже без цього не можна зробити висновок про наявність в діянні особи умисної вини. Це в свою чергу надасть змоги вірно кваліфікувати злочин, індивідуалізувати покарання та кримінальну відповідальність, уникнути помилок в судовій та слідчій практиці, а також реалізувати на практиці один з найважливіших принципів кримінального права; принцип відповідальності за вину.