Держава Павла Петровича Скоропадського

Українська Держава Павла Петровича Скоропадського

Тема даної роботи сьогодні є цікавою й актуальною з точки зору вивчення та аналізу державотворчих процесів, що відбувалися в періоду Гетьманату Павла Скоропадського, який відігравав особливу і помітну роль у новітній історії України, Робота складається зі вступу, двох розділів з чотирма підрозділами, висновків, списку використаних джерел та літератури і додатків.

Предметом дослідження став аналіз діяльності Павла Петровича Скоропадського та його величезний внесок у розвиток та формування Української держави. Визначенням предмета цього дослідження стало розв’язання таких завдань:

  • на основі дослідження спогадів людей тих часів та аналізу діяльності уряду Скоропадського, знайти віддзеркалення у сьогоденні;
  • визначення ефективності політики Гетьманату;
  • вивчення позитивних здобутків гетьмана П.Скоропадського у галузі державотворення.

Вивчаючи біографію П.Скоропадського та діяльність його уряду, мною було проаналізовано чимало джерел, які присвячені цьому питанню. Серед них такі, як: Реєнт «Павло Скоропадський», Мироненко О.М та ін. «Українське державотворення: Словник-довідник», де я брав основну сутність реформ Гетьманату, «Політична історія XX століття. II том» під редакцією І.Ф.Курас , Скоропадський П. «Спогади (кін. 1917 — грудень 1918).», Дорошенко Д. «Мої спомини про недавнє минуле. Ч П. Доба Гетьманщини» «Історія Української Держави двадцятого століття » під редакцією Нагаєвського, «Історія України. Том 2», що написала Наталія Полянська-Василенко, а також Скляренко В.М — «100 знаменитих людей Украйни».

Крім того, були опрацьовані статті з таких періодичних видань, як: «Український історичний журнал» та «Історія України».

Що до власної точки зору, то можна виділиш як негативні так багато і позитивних моментів у діяльності П.Скоропадського.

До мінусів діяльності Гетьманату треба віднести: брак власної армії: залежність від окупантів:

«каральні загони», які з’явилися з німецькою окупацією, але вся відповідальність за них спадала на гетьмана; бажання догодити усім силам; лише задекларована «земельна реформа»

Позитивним же є:

налагоджування урядом дипломатичних стосунків з Німеччиною, Австрією, Швейцарією, Болгарією, Польщею, Фінляндією, Туреччиною, Кримом, скандинавськими Країнами, 4 з ослабленням окупаційного впливу — з Францією, Англією і Румунією, Росією, Кубанню та Доном.;

досягнення в фінансовій галузі: встановлення української грошової системи. Снування банків;

після руїни, що її принесла війна та революція, виправлено залізничні шляхи мости, відновлено регулярний залізничний рух;

— важливими були судові реформи: налагоджено судову справу, створено суд на нових засадах, укладено багато нових законів;

у сфері освіти, науки й культури: проведено українізацію шкіл усіх ступенів, засновані Українська Академія Наук, Національна Бібліотека, Національний Архів, проводив заходи у справі організації Національної Галереї та Історичного Українською Музею. Засновано Державний Драматичний Театр, Національну Оперу, Українську Державну капелу. Державний Симфонічний Оркестр;

засновано ряд великих видавництв, які випускали українські видання.

Проаналізувавши діяльність уряду Скоропадського, я зміг виділити такі моменти в його політиці, що можна використати у сучасному державотворенні;

уряд в держави повинен формуватися з урахуванням інтересів усіх партій; при веденні економічних і політичних реформ не слід забувати про культуру і освіту ;

у перехідні часи, влада в державі повинна бути чіткою; у зовнішній політиці слід виробити конкретну лінію відносин.

Додатки, що містяться у роботі, ілюструють досліджений матеріал. Це: фотографії П.Скоропадського в різні періоди його життя, а також документи, що підтверджують активну державотворчу діяльність гетьмана, матеріал при вивченні курсу історії України в період боротьби за збереження державної незалежності у 1918-1920 роках. А враховуючи не прості політичні процеси у сучасній Україні, деяким політикам слід повчитися у гетьмана активній життєвій позиції, високій національній свідомості та любові до України.