Українська Академія наук в період 1918-1945 рр.

Українська Академія наук в період 1918-1945 рр.

В цій роботі була зроблена спроба дослідите події, пов’язані з утворенням та розвитком Української Академії наук в період з 1918 по 1945 р.

У процесі вивчення джерел та літератури про розвиток української академічної науки було з’ясовано, щодо утворення Української Академії наук в Києві, були в Україні невеликі товариства, але жорстокі заборонив з боку влади не давали можливої: п їм розвиватися.

Це були передумови для утворення Академії наук, але умови для її створення виникли лише при правлінні гетьмана Павла Скоропадського, який сприяв розвитку освіта і науки України.

Засновниками Академії наук є видатні вчені М.И.Василенко і Н.І.Вернадський. По даним джерелам Українська Академія наук офіційно зареєстрована 14 листопада 1918 року.

Розглядаючи формування та зміни структури та склад Української Академії наук треба зазначити, що незважаючи на всі перешкода робота перших десяти років була досить результативною і розростається кількість наукових установ (1921 і 1926 р.)

При аналізі впливу влада на розвиток української науки, в цей період зроблено висновок, що було скасовано демократичні права, зафіксовані у статуті, автономність від державної влади.

Новий статут вироблений у березні 1921 року  «за вказівкою» Наркомосу віддавав перевагу адміністративним методам управління. Керівним органом стала Рада Академії, обмежений склад якої підлягав затвердженню 1921 року . Академії було призначено комісара від Наркомосу.

Аналізуючи здобутки української науки (1929 — 1938), автором зроблені висновки, що в цей були отримані результати світового рівня в області математичної фізики М.М.Криловим і М.М.Богомольцем. У розвитку актуальних питань будівельної механіки вагомий внесок зробили К.К.Симінський, Є.О.Патон, Б.М.Горбунов. Значних результатів здобули Д-М.Сінцов, І.Ф.Пфестор в галузі диференціальних рівнянь. Ці здобутки свідчать про високий рівень розвитку української науки в період 1929 — 1938 рр. І їх важливість для розвитку багатьох наукових галузей.

Досліджуючи період пов’язаний з репресіями стало відомо, що багато вчених постраждало від наклепів. Також «репресій» зазнавали і історичні установи, керовані М.С.Грушевським.

У списку великих втрат української науки за роки сталінських репресій с ім’я відомого геолога, директора Інституту геології академіка М.І.Світальського. Його арешт і загибель призвели до занепаду важливих наукових напрямків — геології і металу рудних родовищ.

Важливим періодом був період Великої Вітчизняної війни (1941 — 1945) для всієї країни. Евакуація Української Академії наук в Уфу та орієнтація академічних установ на важливі напрямки діяльності цього часу, допомагали розгорнута наукову роботу необхідну для перемогу .

Велика Вітчизняна війна (1941-1945) потребувала широкого та всебічною використання науково-технічного потенціалу країни. Для завоювання перемоги були використані новітні досягнення науки. Зокрема впроваджувався на заводах оборонної промисловості метод автоматичного електрозварювання, розроблений Інститутом зварювання на чолі з академіком Є.О.Патоном, що прискорювало темпи керівництва та його якість. Створювались най ефективніші засоби і методи лікування поранених. Був освоєнь метод переливання крові розроблений О.О.Боюмольцем. Таким чином Академія наук зробила свій вагомий внесок у загальну справу боротьби з німецько — фашистськими загарбниками.