Трагедія українського села

Трагедія українського села. Голодомор 1932-1933 років

Голодомор  це ні тільки смерть мільйонів, а й духовна руіна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів. занепад культури. рідної мови, традицій. Пекло, створене « V країні на початку 30-х рр. XX століття. не можна ні з ним порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії Пекучим болем грудях людства залишиться згадка про ті невинні жертви 1932-1933 років.

Поряд з  тихим мирним життям жило село Кардашеве, хутори Скоблівка, Болдирівка але Голодомор 1932-1933років зітер їх з карти України.

Голод поклав у могили від шести до десяти мільйонів українського народу, третина з них — літи. Від голодомору страждали і помирали не нероби, а люди, які сумлінно трудилися Багато українських селян землеробів з діда прадіда, яким пощастило вижити, відсахнулися своєї селянської долі, зреклися мови своє), звичаїв Земля стаза для селянина-хлібороба чужою. Виживши, люди почали шукати кращої долі, перебираючись до великих та малих міст, де мати змогу влаштовувалися чорноробами на роботу на заводи та фабрики. Вони втікали від податків, що були введені на дерева, м’ясо, шкіру, яйця, зерно, землю. У тій війні тоталітарної системи з українським народом людина знищувалася не лише фізично руйнувалася, калічилася народна душа. Люди перестали отримувати радість від праці з’явилися бандити країн, вбивці Відлуння тих подій ми знаходимо і у нашій сучасності: лінь, боротьба за місце під сонцем, моральний розклад суспільства.