Традиції української народної вишиванки

Традиції української народної вишиванки

У розмаїті українського декоративної г. мистецтва художнє вишивання посідає одне і провідних місць. Це улюблений і здавна поширений різновид народної творчості. Колись за кількістю й довершеністю вишитих рушників, сорочок, скатерок, як дівчина підготувала до свого весілля, судили про іі працелюбність.

Актуальність даної теми визначається тим. що вишивка є одним із найважливіших елементів національної культури українського народу. Теча розвитку промислів завжди цікава для вивчення, бо це дає змогу поліпшити та поширити вже набуті знання про життя та діяльність простого населення, його працю, яка г складовою частиною діяльності всієї держави.

Окрім гою. актуальність дослідження зумовлена тим, що воно мас краєзнавчий характер і спрямоване на визначення напрямів сучасної практичної діяльності, у справі виявлення, відродження та збереження народних промислів і ремесел Слобожанщини. Отже, дослідження слобідської вишивки є досить актуальним і представляє значний науковий і практичний інтерес.

Об’єктом даної роботи є українська вишивка в краєзнавчому контексті, предметом дослідження є виникнення української вишивки, розвиток техніки і технологій з цього виду народної творчості, а також його регіональні особливості.

Вивчені історіографічні джерела, фактологічний матеріал свідчать про те, що різні за характером дані не дають повного, цілісного уявлення про розвиток вишивки на Слобожанщині. Тому є необхідність в узагальненні результатів досліджень і систематизації картини історії народної вишивки, а також відображення місцевих колоритів в виробах майстринь Слобідської України.

Отже, критично аналізуючи наукові роботи попередників, автору вдалося виявити основні питання, що залишилися невирішеними і таким чином визначити своє місце у розв’язанні проблеми. До такої невирішеної проблеми належить техніка і технологія слобідської вишивки, які заслуговують особливої уваги на сучасному етапі.

Мета й основні завдання роботи визначені з урахуванням актуальності та ступеня наукової розробки теми. Мета полягає у всебічному висвітленні техніко-технологічних аспектів вишивки яка розвивалася на Слобожанщині При цьому автор базувався на випробуваних часом і визнаних науковцями різних історичних та історіософських шкіл теоретичних і методологічних положеннях про роль декоративного мистецтва в історії суспільства.

Успішне вирішення поставленого завдання можливе тільки при використанні якнайширшої джерельної бази, тому автор намагався спиратися у своєму дослідженні на опубліковані письмові джерела, архівні документи і зразки народної вишивки.

Ми вважаємо, що матеріал дослідницької роботи може бути використаним як з пізнавальною метою так і для діяльності шкільних гуртків краєзнавства, народознавства, а також для підготовки виступів на різноманітних конференціях.

Структура роботи відповідно до мети і завдань дослідження побудована за проблемним принципом і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури та додатків.