Торгівля людьми. Політичні ї соціальні проблеми кримінології

Торгівля людьми. Політичні ї соціальні проблеми кримінології

Тема моєї роботи пов’язана з проблемами розкриття та боротьби з торгівлею людьми та сексуальним рабством. Я вважаю, що коренем цієї жахливої біди суспільства, що зветься рабством, є байдужість людей одне до одного.

Торгівці людьми оцінюють людське житія як кавоварку, пакет пампересів чи то склянку, якою можна покористуватися та викинути геть. Жоден з них не замислюється, що це такі ж живі істоти, що мають право на вільне існування га розвиток. У нашому суспільстві для багатьох людей на першу чергу стали гроші — брудні папірці, які друкують кожен день. Та мало кому є діло до того, що наших жінок га дітей кожною дня вивозить за кордони та перетворюють у живий товар. З ними обходяться як зі скотом. Вони працюють без оплата та живуть без гарантій на житія, майже лише за їжу і дах над головою За будь-яку непокору застосовуються тілесні покарання, тортури їх можна понівечити і вбити.

На сьогоднішній день існує ряд чинників, що сприяють розвитку торгівлею людьми. А саме:

— велика різниця в економічному розвитку та рівні життя у державах. Це сприяє еміграції людей у пошуках кращих життєвих умов та високої заробітної плати.

— структурні зміни у процесі міграції. Якщо раніше жінки з дітьми намагалися приєднатися до голови сім’ї, який емігрував в якусь багатшу державу, то тепер вони самі стали головами сімей і бажають емігрувати, щоб знайти роботу і мати можливість послати додому гроші для своїх рідних А як нам відомо, саме жінку та дитину торгівцям людьми легше ввести в оману та завербувати.

— кризова або конфліктна ситуація: будь-яка гака ситуація, створює вакуум законності (розпад традиційних правових структур або недолік), яка частково може підсилити всіляку торгівлю, зокрема торгівлю людьми.

Торгівля людьми відноситься до злочинів, які важко розкрити.

— Маршрути торгівлі людьми не статичні, не постійні і не незмінні. Вони динамічні і змінні, на них впливають як культурне середовище, так і історичні і технологічні обставини.

— Вплив технологічних обставин виявляється в технологіях перевезення людей, які в менш розвинених державах третього світу проводяться човнами, мотоциклами, у свою чергу, в тих. що досягли вищого рівня державах Сходу і Центральної Європи, на автомашинах.

— Ще складнішою робить ситуацію високий рівень маскування мережі торгівлі і практика пристосування. Визнано, шо маршрути часто прикриваються історично звичними переміщеннями людей в рамках сім’ї, наприклад, відправлення на навчання в іншу державу.

Проте набагато більше проблем створює близька схожість торгівлі людьми з легальною міграцією

Ці обставини створюють проблеми в ідентифікації злочину.

Вищеназвані фактори були знайдені мною у книжках та наукових посібниках» автори яких вже дуже довго та ретельно займаються вивченням цього питанням. Але моя мрія — теж бути гарним юристом та вкласти хоч невелику частку до русла боротьби з торгівлею людьми. В наш час дослідження я помітила, що майже ніхто не звертає увагу на дуже м’які покарання, як чинник, що також впливає на розвиток работоргівлі.

Згідно із 149 статтею Кримінального кодексу України про торгівлю людьми або інші незаконні угоди щодо передачі людини.

  1. Продаж, інша оплата передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України дія подальшого продажу з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці. — караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
  2. Ті самі дії. вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності, —

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Я вважаю, що ув’язнення від трьох до п’ятнадцяти років — це мале та майже нічому не повчаюче правопорушника покарання. До того ж нам не можна забувати, що ми живемо у країні, де будь-якому правопорушнику достатньо лише дати хабар кому треба і він вже буде на волі. І що тоді вже говорити про торгівця людьми, який залучений до кримінального угрупування, що має у своїх руках чималі гроші.

Тому, мені здається, що рожеві окуляри треба зняти не лише простим людям, які емігрують переповнені сподівань на кращу долю у чужім краю, а і нашій владі, яка сьогодні занята лише розподілом своїх портфелів.

Україна багата не лише на родючі ґрунти, а і на розумні та світлі голови і якщо усі ми будемо вкладати хоча б свій невеликий внесок у боротьбу за правду та процвітання, не пливти за течією, заспокоюючи себе тим, що ми — лише невелика безвольна крапля у великому океані, то нам не потрібно буде більше шукати кращої долі на чужині та з сумом в очах дивитися на те. що робиться з нашою країною.