Сучасний земельний кодекс

Сутність і правові аспекти земельної о питання. Сучасний земельний кодекс

Проблема земельного питання була і є актуальною в усі часи і в усіх країнах світу. Поділ землі га вирішення її статусу у власності є причиною політичних та суспільних чвар. Протягом суспільного та політичного розвитку усі держави світу намагалися вирішити це питання. Саме воно й було поштовхом до багатьох громадянських революцій.

Система земельного законодавства в Україні, на мою думку, потребує систематизації і перегляду. Протягом багатьох століть, земля змінювала форми власності стабільності це питання на довгий час так і не набуде, бо за ходом історії помітно, що змінюється влада — змінюється стан землі у власності. Взагалі то, в Україні аграрне питання завжди було важливим, так як більшість населення проживала в селах і годувала країну. Сучасне законодавство передбачає три види власності на землю, державну, приватну та колективну. Усі форми власності є рівноправними. Землею розпоряджаються ради народних депутатів, які в межах їхньої компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. У державній власності перебувають усі землі України за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Землі, що знаходяться в загальнодержавній власності, можуть передаватись у приватну або колективну власність і надаватись у користування, в тому числі і в оренду.

На мою думку земля повинна належати тим хто на ній працю і для кого вона є одним з ресурсів виробництва, а не об’єктом купівлі-продажу. Бо земля повинна годувати людей, а не бути об’єктом купівлі — продажу. Конституція України встановлює «Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.» Саме це затверджує той факт, що земля повинна повністю перебувати у власності держави, а громадянам здаватися в оренду, так як держава с захисником інтересів нації.

Чим же може виступати земля, якщо сьогодні селяни, які споконвіку використовували її дійсно як годувальницю, вже не мають можливості утримувати не лише її, а й себе. Так в сучасній Україні земля, в обхід існуючого законодавства, виступає об’єктом купівлі — продажу. Селяни, які можуть і хочуть працювати на землі, не мають змоги її купити. Проте є альтернатива — взяти землю в оренду Але і на це не багато хто вирішується.

Отже, я зробила основний для себе висновок, що на даний момент законодавцем непродумані всі розумні рішення земельного питання і система земельного законодавства містить багато дірок і недоробок, якими можуть скористатися шахраї. Я думаю, що земельне питання треба переглядати докорінно і земля повинна залишатися у власності держави.