Субкультура старшокласників

Субкультура старшокласників: оцінка батьків та дітей

Актуальність роботи. XXI століття радикально змінило систему суспільних пріоритет). Вплив світових процесів глобалізації та інформаційної революції з одного боку, соціокультурні трансформації українського суспільства з іншого, багато в чому підточили традиційні цінності, поставили питання про формування нових ціннісних орієнтирів для усіх поколінь. Субкультура молоді виступає індикатором цих ціннісних зрушень, а сама молодь все більше відчуває себе дієвим суб’єктом соціальних змін. На тлі цих процесів значення культурно-дозвільної діяльності для людини, передусім для молодою людини, у високотехнологічному, інформаційному суспільстві невпинно зростає.

Ступінь дослідження проблеми. У науковій літературі останнім часом досить багато уваги приділяється ціннісним орієнтаціям молоді й передусім студентства. Безпосередньо питання молодіжної субкультури досліджуються в роботах Е. Баразгової, В.Кузнєцова, С. Левікової, М.Брейка, Е.Омельченко та ін.; дозвілля молоді — О.Артюха, Г.Зборовського, Б.Мосалева, Б.Трегубова, Н.Хренова та ін., результати; ціннісні орієнтації молоді, які дають нам уявлення про особливості субкультури — Л.Сокурянської, А.Стегнія, А.Соколова, А.Хрієнка, В.Семенова, Н.Цвєтаєвої, М.Ядової, Т.Бордар та ін. Дослідження же орієнтацій учнівської молоді сконцентровані переважно навколо проблема професійного самовизначення, субкультура даної вікової групи молоді залишається поза увагою дослідників.

Предмет дослідження: субкультура старшокласників, яку ми досліджуємо через вивчення культурно-дозвільної діяльності, уявлень про неї та соціокультурні ціннісні орієнтації.

Мета роботи: полягає у вивченні особливостей субкультури наймолодшої вікової групи молоді старшокласників та порівняння їх з соціокультурними практиками покоління їх батьків.

Наукова новизна роботи полягає у наступному:

— запропоноване поняття «субкультура старшокласників», яке ми розуміємо як культуру наймолодшого покоління молоді, що має прояв у спільному стилі життя, поведінки, групових нормах, цінностях та переконаннях;

—  обґрунтовано, що структура дозвілля старшокласників дає нам уявлення про їх субкультуру, оскільки дозвілля надає цій категорії молоді основний культурний простір для самоіндифікації, самовиявлення, та самоствердження;

—     наймолодша категорія молоді більше за інші орієнтована на молодіжну культуру — хоча інтелектуальне наповнення її культурно — дозвільної діяльності зменшується и мотиви вибору тих чи інших дозвільних форм зосереджені навколо розваг і задоволення, теперішні старшокласники більш вільні у виборі, можуть обстоювати свою думку та проявляти свої амбіції.

Теоретичне і практичне значення робота. Теоретичне значення полягає у тому, що у роботі узагальненні уявлення про субкультуру як складову культури суспільства, окреслені причини виникнення субкультури старшокласників, досліджено зв’язок  культури дозвілля молоді га її субкультури. Практичне значення роботи полягає у тому, отримані результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення та проведення виховної роботи зі старшокласниками.

Структура роботи: три розділи, список літератури та додатки. У першому розділі подається субкультура старшокласників як складова культури молоді. У другому окреслені особливості субкультурі сучасної молоді, які виявлені на основі даних соціологічних досліджень вітчизняних і російських соціологів, проведених у 2000-х роках, у третьому підрозділі роботи інтерпретуються результати власного розвідувального соціологічного дослідження, які дають уявлення про субкультуру старшокласників в оцінках і самооцінках. Список літератури складається з 28 джерела, додатки — з інструментарію дослідження.