Єврейська громада ссср

Становлення і розвиток єврейської громади на Лозівшині

Перебуваючи у 2005р. в Ізраїлі, я зацікавився історією єврейського народу і вирішив глибше познайомитися з традиціями, звичаями єврейської спільноти Харківщини, зокрема Лозівщини. В історії нашого краю ця тема досліджена мало і майже немає наукової літератури з цього питання. Тема актуальна, бо за останні роки посилився інтерес до національних меншин. Тому я взяв для дослідження тему: «Становлення і розвиток єврейської громади на Лозівщині» та послідовно її розкривав.

Першими постійними поселенцями на території нашого краю були козаки. У першій половині XIX ст. склад населення і його основне заняття — сільське господарство залишалися незмінними. З 1869р. Лозова — залізнична станція, навколо якої розростається селище. У 90-х роках XIX ст. туг налічується більше 2000 жителів. Лозівщина відноситься до Катеринославської губернії.

1791,1794рр. — укази Катерини II про межу осілості, що дозволяли євреям селитися лише в 14 губерніях Російської імперії, у т.ч. у Катеринославській. 70-80 ті роки ХІХ ст. — євреї з’явилися на території Лозівщини і складали значну частину його населення. Розвиток сфери обслуговування в Лозовій значною мірою заслуга єврейського населення.

Євреї світу користуються мовою країни, в якій живуть, але національними мовами є іврит та ідиш. Згідно з аналізом статистичних даних єврейське населення постійно скорочувалося за рахунок асиміляції, репресій, холокосту, еміграції за кордон.

До революції єврейською громадою була збудована синагога. До наших часів вона не збереглася. З кольорової листівки 1908-1909 рр. та спогадів старожилів у моїй роботі зроблено опис синагоги та схема місця розташування будівлі синагоги.

З початком Великої Вітчизняної війни єврейський народ зазнав значних втрат Багато свідків пам’ятають про створені фашистами у Лозовій концтабори, розповідають про масові розстріли в Зайцевій балці військових та цивільного населення, серед якого були і євреї. Пам’ятний знак жертвам Зайцевої балки встановлений неподалік місця розстрілів.

Після війни єврейська громада Лозової через свою невелику чисельність не змогла відродитися. Але при підтримці Харківської синагоги з 2000-го року поступово відроджуються вікові традиції та звичаї прадавнього народу.

У Лозівській громаді святкують шабати та найголовніші свята єврейського календаря. Кожне з них має свою цікаву історію і традиції.

У різні часи у Лозовій жили, сумлінно працювали на благо міста і всієї країни євреї, якими пишається Лозівщина. Мені вдалося зібрати відомості про понад тридцяти земляків. Серед них є Герой Радянського Союзу, учасники бойових дій, нагороджені орденами та медалями. Багато євреїв не повернулися з фронту.

З вдячністю згадують лікарів, вчителів та інших фахівців, які зробили великий внесок у розвиток міста. Їх пам’ятають, про них знають лозівчани.

Досліджуючи тему, я познайомився й опрацював наукову літературу, статті, матеріали, зібрані єврейською громадою, матеріали Лозівського краєзнавчого музею, освіти. Вважаю, що робо та має пізнавальне, виховне та практичне значення. Вона збагатила мої знання і може бути використана у навчальному процесі. Вважаю, що мені вдалося частково відобразити та систематизувати процес становлення і розвитку єврейської громади Лозівщини.