Становище на Харківщині під час голодомору

Становище на Харківщині під час голодомору 1932-1933 років

Робота написана на честь 75-ї річниці голодомору в Україні, який був організований спрямований проти українського народу.

Далеко не всі українці знають правду про цю трагічну сторінку України, а зокрема Харківщини.

Все почалося з колективізації, до якої не були готові основні маси селян.

Виживали ті, хто хутко вступав у колгоспи, серед них більше було середняків. На 1 жовтня 1929 року на Харківщині вони становили 29,8 % всіх колгоспників.

Замість того щоб покінчити з виробничими відносинами, які змушували колгоспників красти власну продукцію, Сталін обрав шлях репресій. До господарств Харківської області було вирішено застосувати репресії.

22 жовтня 1932 року до Харкова прибуває надзвичайна комісія на чолі з облоговим, приймається ряд постанов якими передбачається виконання плану хлібозаготівель за будь-яку ціну.

5 листопада 1932 року Молотов і секретар ЦК КП(б)У Каганович дали Директиву обкомам, вимагаючи від них невідкладних і рішучих заходів з виконання детективи від 7 серпня 1932 року (сумнозвісний закон 7/8, в іншій інтерпретації — закон про 5 колосків) «з обов’язків та швидким проведенням репресій та нещадної розправи злочинними елементами управління колгоспів».

18 листопада 1932 року ІДК КП(б)У під тиском Молотова ухвалює постанову «Про посилення хлібозаготівель», яка поклала початок вимирання українського голоду, ж було введено в практику занесення на «чорну дошку» за невиконання хлібозаготівель. Серед перших сіл Харківщини були с. Люсеньки та Кам’яні. Про загрозу наближення голоду бачили в області. Секретар ЦК КП(б)У, Терехов  при зустрічі зі Сталіним, намагався розповісти про голод . Невдовзі його звільнили.

Люди гинули від голоду, а 7 серпня 1933 Хароблвиконком вирішує питання поставок за кордон.

Особливо тяжким було становище дітей. їх залишають у місті Харкові, залізничному вокзалі.

Створення дитячих притулків, у тому числі і в селах. Влаштовують харчування у школах, але цього недостатньо, смертність серед дітей. Харків був центром невимовного дитячого болю і відчаю.

На тему голоду було покладено табу.

В Україні стало можливим говорити про голодомор після грудня 1987 року.

26 листопада 1998 року підписано Указ Президента України «Про встановлення Дня Пам’яті жертв голодомору».

4 листопада 2005 року з метою забезпечення належного вшанування жертв и постраждалих від голодомору, відновлення історичної справедливості, утвердження у суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів насильства Президент України В.А. Ющенко затвердив Указ № 1554 «Про вшанування жертв голодоморів в Україні», в якому голодомори названі геноцидом українського народу.