прогнозування населення Харківської області

Стан, процеси та прогнозування населення Харківської області

Об’єктом дослідження в роботі виступає населення Харківської області, а предметом — демографічна характеристика населення, його територіальні особливості.

Мета та основні завдання дослідження визначені за урахуванням актуальності та ступеня науковості теми. Мета наукової роботи є кількісне та якісне оцінювання і характеристика населення Харківської області, від-слідкування динаміки його процесів за останніми даними.

У робочі були використані матеріали Головного управління статистики у Харківській області, Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, матеріали періодичних видань, монографії та картографічні Джерела. Обробка отриманих даних і результатів дослідження була проведена з використанням картографічного, оцінкового, табличного, статистичного і порівняльно-географічного методів, а також у комп’ютерній програмі. Все це надало доказовості й можливості наукового обґрунтування праці.

На державному рівні ведеться постійний контроль та облік наявного населення, спостереження за демографічними процесами. Але на регіональному рівні це питання потребує ще більшої уваги, ряду досліджень і оцінкових робіт. Актуальними залишаються питання спостереження за динамікою населення Харківської області, його природним та Механічним рухом, прогнозування його кількості.

Внаслідок проведеного дослідження були зроблені наступні прогнози із «Рахуванням показників природного та механічного приросту, зафіксованих у 2006 році трьох періодів: на 2010 р., 2025 р., 2050 р.. Згідно прогнозів до 2050 року населення Харківської області скоротиться майже на 1 млн. осіб, а сам Харків з міста із населенням мільйона осіб перетвориться на місто із населенням в один мільйон; катастрофічно скорочуватиметься населення усіх міст та районів області; населення 9 районів Харківської області (Барвінківського, Близнюківського, Богодухівського, Великобурлуцького, Дворічанського, Зачепилівського, Золочівського, Ізюмського, Ямайського) до 2050 року повністю зникне. Переважна більшість районів проводиться на периферії області, на півдні, у межах степової області, що негативно на розвиток господарства.

Такі страшні перспективи області вимагають негайної розробки й впровадження заходів щодо покращення демографічних процесів у регіоні шляхом зниження смертності та підвищення народжуваності.