Соціологічний аспект іміджу Харківської ЗОШ

Соціологічний аспект іміджу Харківської ЗОШ І-3 ступенів № 122

Труднощі, пов’язані з розбудовою незалежної Української держави, та переходом до ринкових відносин не могли не відбитись на стані освіти. Кризові явища, що мають місце у суспільстві не обійшли стороною і школу.

Складна демографічна ситуація в системі загальної середньої освіти, її диференціація і варіативність, складність вибору напрямів і перспектив самовизначення школярів, численні запити соціальної практики, потреба освітньої і управлінської практики у формуванні уявлень про школу визначити актуальність дослідження іміджу загальноосвітньої школи.

Під іміджем закладу освіти розуміють стійку, емоційно забарвлену думку про заклад освіти у групи людей на основі сформованого у них образу даної організації, що виникла внаслідок або прямого контакту із закладом освіти або на основі інформації, що була отримана про нього з інших джерел.

Таким чином, в іміджі закладу освіти виділяються дві основні складові: внутрішня і зовнішня. Внутрішня складова проявляється в прямих контактах з закладом освіта, з його педагогами та співробітниками.

Метою нашої роботи було надання інформації учасникам навчально-виховного процесу ХЗОШ №122 для планувати своєї діяльність з формування іміджу школи згідно з вимогами сучасності.

У якості предмету дослідження виступили показники критеріїв іміджу школи та ступінь їх сформованості. Об’єктом дослідження стали батьки учнів ХЗОШ №122 — 95 осіб та педагогічні працівники школи — 35 осіб.

Ми передбачали, що імідж ХЗОШ №122 є позитивним, але окремі його аспекти знаходяться в стадії формування та розвитку.

Для досягнення поставленої мети було використано опитування за вибірковим методом (методика індикаторної оцінки іміджу), а також метод аналізу та інтерпретації

Результатів.

У процесі дослідження наша гіпотеза підтвердилася. Досліджуваний імідж ХЗОШ 122 є позитивним. Але показник зовнішнього іміджу, на думку батьків і педагогів, є найменш розвинутий.

Були виявлені показники іміджу школи, які мали достатньо низький рівень як при опитуванні батьків, так і вчителів. Це «наявність сайту в Інтернеті», «уніфікована форма одягу», «молодіжна субкультура», «швидкість реагування на запити споживачів».