Солі в озерах Євпаторійської групи

Солі в озерах Євпаторійської групи

У сучасний період розбудови української незалежної держави посилився інтерес вчених-геологів до пошуку нових, альтернативних джерел корисних копалин. Поступова вичерпність мінеральних ресурсів не залип^ас бути байдужим до даної проблеми пересічного громадянина України. На наш погляд, дослідження навколишнього середовища може надати багато цікавих відповідей.

Ми пропонуємо розглянути одні з найцікавіших природних водойм, що с на території Кримського півострова — соляні водойми. Саме вони є одним з найважливіших джерел постачання такої нерудної сировини, як поварена сіль в Криму. Соляні водойми були одними з перших родовищ корисних копалин, які почали освоюватися на півострові ще до нашої ери. Самосадочна сіль добувалась у цьому регіоні в літній період року і ставала предметом торгівлі, вивозилась навіть за кордон. Видобуток повареної солі найбільш поширився в XIX ст., після побудови залізниці, яка сполучала Крим з центральними областями країни (1875р.)

На наш погляд, дана проблема не втратила своєї актуальності й до нашого часу.

Характеризуючи літературу з даної теми, слід відмітити, що ґрунтовних великих праць з зазначеної проблеми немає є лише окремі географічні або геологічні дослідження присвячених соляним родовищам Кримського півострова в цілому. Пропонуємо розділити її на три етапи:

1) радянський;

2) сучасний.

Вивчення соляних водойм Криму велось паралельно з їх освоєнням у зв’язку з потребами промисловості виникав великий інтерес у вчених країни до розробки нових родовищ на базі цих водоймищ. До першого етапу слід віднести більшість праць нашого дослідження. Серед них особливо важливими є праці академіків Н.С. Курнакова та Е.С. Бурксера; професорів: В ТІ Ільїнського, В.І. Ніколаєва, АЛ. Дзенс-Литовського, М.Г. Валяшко та інших.

Н.С. Курнаковим досліджений хімічний склад ропи кримських соляних озер і вперше намічені принципи класифікації природних розсолів. Вчений протягом майже 40 років займався соляними ресурсами Криму, залучаючи до їхнього вивчення своїх численних учнів. Ними вирішені були питання мегаморфізації і класифікації розсолів, кристалізації солей у природних умовах, вивчені річні цикли соляних озер та процеси формування донних Укладень. Одночасно акад. Н.С. Курнаковим на кримських матеріалах розроблялися питання фізико-хімічного аналізу до вивчення водио-сольових рівноваги. Ці роботи являлися теоретичною основою одержання солей зі складних соляних розчинів.

Іншим відомим академіком Е С. Бурксером на території України було досліджено соляні озера та лимани. Висновки вивчення дослідником цих природних компонентів вилилися у ґрунтовну працю під назвою «Соляные озера и лиманы Украины».

Сучасний період розпочався з проголошення незалежності України. Найбільш відомими працями даного етапу є роботи таких дослідників: М.А. Жаркова. Д.ц Олиферова, З.В. Тимченко та інших.

Мета: простежити тенденції розвитку соляних водойм Кримського півострова та вивчити соляні озера Євпаторійської групи..

Завданнями даної роботи є:

  • простежити процес розвитку природних соляних водоймищ степового Криму; визначити особливості методики пошуку, дослідження розсолів, процесів їх метаморфізації;
  • сформувати риси, характерні дія Євпаторійської групи соляних озер.

Структура роботи. Робота складається з наступних складових: вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків.

У вступі подана актуальність обраної теми, подасться короткий огляд джерел та літератури, виділяється мета, основні завдання дослідження.

Перший розділ «Загальна характеристика соляних водойм Криму» автори поділяють на три параграфи «Типологія водойм», «Геологічні умови розвитку соляних водойм», Характеристика основних ознак соляних озер». Ми у даному розділі характеризуємо основні характерні ознаки соляних водойм Криму, як умови розвитку, головні типологічні ознаки, геологічні показники утворення, особливості, що відповідають тільки даній групі озер.

Другий розділ «Дослідження соляних озер Євпаторійської групи» маэ більш практичне спрямування. Основні характеристики та положення цього підрозділу робота засновані на власних спостереженнях геолого-географічної експедиції до Кримського півострову (степового Криму, території розташування соляних озер Євпаторійської групи).

Висновки узагальнюють результати роботи над проблемою.

Список використаних джерел та літератури містить перелік використаної джерельної бази та літератури роботи.

Додатки можна розподілити на три групи:

  1. Таблиці: «Розміри озер Євпаторійської групи» і «Хімічний склад розсолів озер Євпаторійської групи»;
  2. Фотокартки з місця проведення геолого-географічної експедиції;
  3. Схематичні зображення.

Таким чином, основним специфічним чинником, що характеризує розвиток соляного озера, є поступове нагромадження солей спершу в рідкій фазі (ропа, розеол), а згодом — і в твердих відкладах. Велика різноманітність класифікацій дає можливість визначити приналежність озера до одного з цих різновидів.

Тема досить цікава і потребує більш глибокої розробки, як вглиб так і вшир на терені наукових досліджень.