Слобідський район в полум'ї війни

Слобідський район в полум’ї війни

Майже 64 роки минуло з того часу, як закінчилася Велика Вітчизняна війна. Здавалося б, що про цю сторінку нашої історії відомо все або майже все. Написано багато наукових та публіцистичних досліджень, опубліковано чимало спогадів, знято багато документальних та художніх фільмів. Але про історію рідного селища, героїв земляків знаємо мало, а по суті дізнаємося лише зараз.

Метою мого дослідження с вивчення історичних фактів пов’язаних з бойовими діями на території селища, збір та аналіз спогадів жителів Сахмовшинського району, які пережили окупацію у роки війни або були учасниками бойових дій. Працюючи над дослідженням, мене найбільше цікавила доля випускників та вчителів СШ №2.

Перші розриви бомб Сахновщина почула у вересні 1941 року, а на початку жовтня селище захопили німецько — фашистські війська.

Сахновщинська школа №2 розпочала свою роботу в серпні 1938 року Та не судилося нашій школі побачили своїх перших випускників, не дочекалися вона свого випускного вечора. Хіба думали дев’ятикласники, йдучи на канікули 19 червня, що через кілька днів у їх життя увірветься жорстоке слово «війна», а їх рідна школа стане призивним пунктом, звідки підуть на фронт юнаки, яким ще не виповнилося 18 років.

Під час війни на території нашого краю діяло декілька партизанських загонів Особливо активізувалася боротьба коли новостворений загін очолив Осипенко 1.1 в січні 1941 року загін діяв на повну силу. До його складу, в основному, входили учні селищних шкіл Сахновщинська середня школа №2 виховала багатьох патріотів, які. в тяжкий для країни час мужньо захищали селище від фашистів. Так у партизанському загоні було багато учнів нашої школи.

У школі було багато вчителів — патріотів, які проявили мужність і відвагу під час Великої Вітчизняної війни Петренко Микола Михайлович. Черненко Андрій Єфремович, Каиланський Павло Степанович та інші.

Нелегко було Сахновщанам у дні окупації, особливо молодим. До Німеччини на примусові роботи було вивезено 966 чоловік. Серед них були учні нашої школи: Віра Максимівна Моргун, Штивок Олімпіада Миколаївна, Білокінь Олена Семенівна.

Кровопролитними були бої за визволення Сахновщини Наш район декілька разів переходив з рук в руки. Багато патріотів загинуло за визволення рідного краю. Німецько — фашистські загарбники під час свого відступу нищили все на своєму шляху, чинили всілякі звірства. Але ненависть до ворога була сильнішою. Відвага та мужність були характерними рисами визволителів.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в центрі уваги є бойовий шлях та подвиг и вчителів і учнів Сахновщинської СШ Л»2. Більша частина матеріалу, яка зібрано у моєму дослідженні раніше не публікувалася.

У роботі використані матеріали районного краєзнавчого та шкільного музеїв, спогади очевидців, публікації із преси, посібники та інші історичні джерел.

Матеріали, які зібрані к дослідженні, можна використовувати на уроках історії України: «Наш край у роки Другої світової війни», на уроках харківшинознавства, на виховних годинах. Стало традицією у нашій школі проводити уроки — мужності, які присвячено 17 вересню — Дню визволення Сахновщини від німецько — фашистських загарбників, у шкільному музеї Ці матеріали можуть використані вчителями підчас підготовки цих заходів. Сподіваюсь, що матеріали будуть цікавими як для учнів так і для гостей, які відвідують наш музей.

Із результатами свого виступу планую виступити під час засідання наукового товариства «Факел», яке проходить у нашій школі у травні місяці кожного року.

64 роки віддаляє нас від тих подій І ми схиляємо голови перед тими, хто віддав своє життя за визволення рідного краю. Вічна їм пам’ять.