Слав'янське населення на території фортеці Саркел

Слав’янське населення на території фортеці Саркел

Актуальність даної теми полягає в детальному вивчені життя слов’ян у Саркелі.

Робота складається зі вступу, двох розділів, додатків та заключної частини, н написанні роботи використовувалася література археологів славістів та інші джерела.

Хронологічні рамки наукової роботи охоплюють період з VIII до X сторіччя нашої ери.

Мета роботи полягає у встановленні ролі слов’янського населення, утвореного на розвалинах фортеці Саркел. А також слід з’ясувати яким чином воно утворювалося та якими етнічними групами.

Задачами роботи є: по-перше охарактеризувати перший період заселення з паленого Саркела. Проаналізувавши побут та господарство встановити етнічний склад жильців даного поселення в перший період його існування. Також треба надати характеристику поселення га усіх слов’янських жител, що існували на його території в боршевський Період. Не менш важливим є встановлення ступеню впливу кочівників на життєвий уклад слов’ян та розширення рівня господарчого розвитку цього слов’янського поселення.

Розглянуте вище слов’янське поселення, що виникло на розвалинах фортеці Саркел тривало грати значну роль як однієї з безпечних стоянок та торгівельного центру.

Доволі швидко Саркел, який в російській мові має назву Біла Вежа, було відновлено у статусі торгівельна — ремісничого селища, а згодом виросло у містечко.

Також слід сказати, що кожен з трьох етносів, що приходив на територію фортеці, приніс свої традиції, побутову культуру та особливості господарчого розвитку.

Проаналізував залишки жител, знайдених у цьому поселенні, можна сказати, що більшу його частину складали саме слов’янські селища.