Скіфські поселення Харківщини

Скіфські поселення Харківщини

Найпоширенішою групою поселення у верхній течії Дінця є відкриті селища. В Островерхоькому селищі зареєстровано 60 попелищ, розташованих п’ятьома групами.

По розташуванню селища можна розділити на піщані піднесені заплави, або на дюнах першої надзаплавної тераси.

В великій кількості знайдені керамічні вироби різних типів: глиняний місцевий посуд; горщики, миски, сковорідки, глечики, цідилки. В Островерхському селищі набір виробів з каменю дуже обмежений. Біля одного із попелищ третьої групи під час розкопок билу знайдені залишки наземного житла.

Місцеве населення займалося головним чином землеробством і осілим пастушачим скотарством.

Спостерігаються деякі розходження в деталях побудови домів тих поселень, які споруджувалися на чорноземі плато.

Уламки кераміки, бронзовий тригранний наконечник стріли, а також інші знахідки дозволяють датувати житло скіфських поселень V — II ст. до н. е. Почастішавши наприкінці бронзового й початку залізного віку міжплемінні війни привели до того, що вже в скіфський час, поряд з неукріпленими селищами, широке поширення одержали укріплені городища

Заселена територія охоплювалася оборонними спорудами — валами й ровами. В результаті цього виходило досить складне планування городищ, які крім головного двору мали ще одну або дві перешкоди.

Особливу групу укріплених поселень утворять городища-схованки, на яких постійного поселення не було, куди вкривалися жителі околишніх селищ у випадку військової небезпеки.

Оборонні споруди городищ ранньою залізного віку досить потужні для того часу, але відрізняються технічною простотою.

У господарському житті місцевих племен раннього залізного віку основну роль грало землеробство.

В ранні,ому залізному віці у скіфських поселеннях застосовувалася, очевидно не підсічна, а перелогова система землеробства з обробкою землі плугом. Видовий склад рослин можна визначити по відбитках, залишеним на стінках керамічних виробів, знайдених на місці селищ.

Землеробство найтісніше було зв’язано з розведенням домашньої худоби. У складі череди населення в ранньому залізному віці переважала велика та дрібна рогата худоба.

Досить яскраво виражені в лісостеповій частині басейну Дінця сліди заняття місцевого населення металургією.

Залізне виробництво в скіфських поселеннях було розвинене дуже добре. Велике місце господарській діяльності займає виготовлення різних керамічній предметів. По кількості знахідок перше місце належить місцевому глиняному посуду.

Глечики умовно можна поділити на три типи.

Досить часто на знайдених поселеннях попадаються глиняні миски. Від мисок, які використовувалися як столовий посуд для прийому їжі, варто відрізняти плоскі глиняні блюда або сковорідки.

В селищах були знайдені імпорті товари, це вказує на те, що мешканці займалися торгівлею.

Культура скіфських поселень Харківщини була різнобічною, наприклад, своїх небіжчиків місцеве населення раннього залізного віку ховало в курганах.