Системний підхід у філософії та науці

Системний підхід у філософії та науці

Прогрес знання ставить людство перед необхідністю систематизації нових фактів та виявляє неефективність ряду методів, що використовуються в науці та практиці.

Історія філософії — база пошуку відповіді на питання, що є людина, у чому сенс її буття та що вона повинна робити, яка формується спільними зусиллями всіх поколінь філософів.

На сучасному етапі розвилку суспільства філософія та наука розглядається в органічному симбіозі, який спрямований на здобуття нових знань про навколишній світ.

Системність різноманітних видів пізнання й перетворення дійсності людиною являє собою прояв загальної системності матерії та її властивості.

Використовуючи системний принцип можна розібратися в логічних зв’язках між окремими фактами, і лише цей принцип дозволить більш успішно, і якісно проектувати нові дослідження. Але останнім часом усе більше виникає потреба в розробці єдиного підходу до різноманітних системних досліджень у сучасному науковому пізнанні

Вихідним підґрунтям для розробки єдиної системної концепції є перш за все розподіл усіх питань в історичному розгляді за принципом їх приналежності до онтологічних чи гносеологічних підґрунть.

Онтологічне та гносеологічне розуміння системи перетинаються. У прикладних галузях систему трактують як «цілісний матеріальний об’єкт», а в теоретичних галузях науки системою називають набір змінних і сукупність диференційних рівнянь.

Поняття «система» так і не було сформульовано тому, що знання в цілому, як, і світ у цілому представляють собою нескінченний об’єкт.

Філософи через поняття «система» прагнуть відобразити форму уявлення предмету наукового пізнання.

У реальному процесі наукового пізнання конкретно-наукового й філософського напрямків системні знання взаємодоповнюють один одного, утворюючи систему знань у системність.

Структура системи — сукупність стійких зв’язків і відносин, інваріантних за відношенням до загалом визначених змін, перетворенням системи.

Система — велика кількість взаємопов’язаних елементів, що утворюють єдине ціле.

Складна система — це результат еволюції найбільш простої системи. Система не може бути вивченою, якщо не вивчений її генезис

Світ являє собою єдність систем, що знаходяться на різному рівні розвитку.

Накопичено достатньо фактів, що свідчать про системну організацію матерії га її властивостей. Сьогодні постала задача з філософської точки зору усвідомити ці факти, знайти спільні закономірності. І привести у відповідність із новими ідеями всезнання, тобто актуалізувати його.