Систематизація концептуального принципу "Батьковбивства"

Систематизація концептуального принципу «Батьковбивства» 3. Фройда як основоположного витоку релігійних утворень

Вибір даної теми обумовлюється невичерпною увагою до постаті Ісуса Христа та деяких традицій, що мають сьогодні чи не сакральне значення. В цілому, про сутність «Рятівника» було багато що сказано в історії людства. На основі широкої, визнаної сьогодні, інформативно-фактичної бази, буде здійснена відчайдушна спроба побудувати певну конструкцію з основою на засадничих принципах релігієзнавства, філософії, психоаналізу тощо.

Сьогочасний плюралізм штовхає нас (людство) на шляхи пошуку альтернативних теорій тих чи інших усталених норм. В процесі пошуку, людина підсвідомо сподівається на хибність аргументів і висновків своєї роботи.

Ідея роботи полягала у тому, аби показати, що доля, яка спіткала Ісуса Христа є ніщо інше як часткове повернення витісненого у прадавні часи батьковбивства. І містерія євхаристії є продовженням видозміненої тотемної трапези, що мала місце після жорстокого вбивства батька.

Запозичену мною концепцію Фройда я сподіваюсь перекласти на постать Ісуса Христа, та таїнство євхаристії як похідне. Окрім цієї конструкції на захист своєї теорії, я запропоную проекцію цього концепту Фройдом на іудаїзм, а саме на особистість Мойсея. Що дає підстави для відтворення такої ж моделі і на прикладі Христа.

Актуальність теми полягає у тому, що даний нарис спрямовує читача у осяйність глибинних сенсів (на підсвідомому рівні) таїнства євхаристії. Розп’яття Ісуса Христа, яке видається людством за жертвенне спокутування, не робить людину вільною від відповідальності за свою гріховність; така спроба ще одного витлумачення позицій Христа, таїнства євхаристії, а значить християнства як такого, вносить яскравість та різкість у вже існуюче різноманіття; ця робота покликана змусити читача до переоцінки свого бачення щодо християнства, засобами завуальованого змалювання теплоти й любові релігійного утворення та не завжди адекватної відповіді з нашого боку.

Я навмисно підкреслюю різке протиставлення «християнської опіки» і не відповідність поведінки навіть віруючого. Все це спрямоване на переосмислення своєї позиції до християнства.

Щодо практичної актуальності, то доречно згадати таїнство євхаристії, яке покликане через причастя, оновиш людину, засобами ототожнення з Христом зробити себе праведною.

Відносно значення розробок у даній роботі для релігіезнавчої думки, то можна сказати, що виходячи із зазначеного матеріалу, релігія як здатність до віри є справою виключно індивідуальною та продиктованою внутрішнім осереддям душі людини.

Щодо цілей та задачі роботи. Вони полягають в тому, аби сформувати у читача якомога ширші уявлення в області генезису релігії, і саме цим визначається місце віруючого в цій системі; його не повинні лякати навіть такі жорстокі по відношенню до релігії спекуляції, навіть якщо вони мають доцільне підргрунтя.

Але головна мета — застерегти людину від тої небезпеки, яку може нести відчуття відчуження відносно релігії, адже вона ніби наркотичний засіб, що хоч і дурманить, проте надійно вгамовує біль.

Щодо методології роботи, то вона базується на жорсткому аналізі Фройдівської концепції батьковбивства, на пошуку підстав для здійснення проекції цього принципу відносно долі Ісуса Христа й на християнство в цілому. Безпосередньо, в рамках методології, метою є проаналізувати, уяснити отриману «картину» внаслідок такого «накладання». Особливо важливим є необхідність прослідити динаміку компліментарності, порівняти отримані результати з сьогоденною панорамою

У своїй роботі я залучаю напрацювання у сфері досліджень концепції «Батьковбивства» таких авторитетних представників: 3. Фройд, Б. Фром, Ж. Лакан, П. Рікер, Дж. Фрезер; сучасні дослідники: І. Романов, М. Попова, В. Лейбін тощо. Щодо тих, хто опрацьовував теорію Христа й таїнства євхаристії, залучених у роботі, то це: А. Шмеман, X. Яннарас,  Рацингер, Ориген, І.-В.-Ф. Гегель, П. Гольбах, С. Булгаков тощо.

Відносно структурної побудови роботи: вона складається з трьох розділів. До роботи також долучено зміст, вступ. висновки, список використаної літератури.

У роботі, місце мас систематизація концепції батьковбивства, як в цілому, гак і на прикладі роботи Фройда, відносно пророка Мойсся. Розглядаються також підстави для утворення конструкції батьковбивства на прикладі Христа.

Складність даної роботи полягає й в тому, що погляди Фройда відносно релігії важко назвати толерантними, адже за його словами вона є ні що інше як травматичний суспільний невроз, ілюзія. Тому, дуже важко буде переносиш таку концепцію на християнське віровчення. Проте Фройд показав себе знавцем релігійних утворень, що дає змогу здійснити декламований задум.

Будь-які підсумки, які можуть мати місце в даній роботі, повинні розцінюватися як попередні та вірогідністні. Сьогодні церква представляє нам колись жорстокого батька (за Старим Заповітом) як доброго. Відтак, маємо право казати про детріумфацію зазначеного принципу.