Роль скандинавів у становленні давньоруського суспільства

Роль скандинавів у становленні давньоруського суспільства та держави

Слов’яно-скандинавські відносини епохи раннього середньовіччя є предметом інтенсивних наукових досліджень і дискусій істориків протягом майже трьохсот років. Особливо гостра полеміка пов’язана з так званим «варязьким питанням», тобто визначенням ролі скандинавів в історії слов’янських народів, насамперед, східних слов’ян і Давньої Русі. Основна маса матеріалів по слов’яно-скандинавським взаєминам отримана на протязі XX ст. у результаті археологічних досліджень, що ведуться у всіх країнах Східної й Північної Європи.

Культура Давньої Русі займає почесне місце в скарбниці світових культур. Історія формування культури Давньої Русі значною мірою відображає історію формування Давньоруської держави й особливо — роль східних слов’ян у міжнародних відносинах з іншими регіонами середньовічною світу. Незважаючи на інтенсивність наукового дослідження історії ранньосередньовічної Русі, залишаються відкритими багато питань, пов’язані з роллю вихідців зі Скандинавії у становленні матеріальної культури, держави, і місцем в етнічному складі русів і інше. Все це визначило мету й завдання даної роботи. Мета її — це огляд наукової літератури й джерел по «варязькому питанню» за довгий період існування «норманської проблеми». Також ставиться метою простежити зміну змістового навантаження терміну «русь» у плині трьохсотрічної дискусії про роль варягів у становленні Давньоруської держави.

Для досягнення цієї мети в роботі поставлені наступні завдання:

а) узагальнення Джерелознавчої бази про роль скандинавів у становленні Давньоруської держави, суспільства й матеріальної культури;

б) зробити огляд літератури по даній проблематиці й простежити трансформацію етнонімів «русь» і «варяги».

Хронологічні рамки роботи — середина VIII ст. н.е. — друга половина XI ст. н.е. — обумовлені єдністю кардинальних особливостей життя Східної і Північної Європи, типових в цілому для періоду, початок якого фіксується одночасно з початком епохи вікінгів, а кінець зі зменшенням їхньої активності. У розглянутий період, у порівнянні з більш раннім часом, у значній МЧ» міняється й характер матеріальної культури Східної Європи. Виділення цього періоду є загальноприйнятим у радянській сучасній вітчизняній і закордонній історіографії.