Ректора Харківського національного університету

Ректора Харківського національного університету імені в. н. Каразіна

У процесі виконання роботи по вивченню ректорів Харківського Національного Університету були вирішені такі питання:

Був проведений історіографічний огляд і було показане стан розробки теми. Був зроблений висновок про те що тема «Ректора Харківського Національного Університету імені Каразима» украй важлива дія Харкова як місту культурі науці й студентства, але їй ще не надали потрібне місце в історії Рідного краю.

Були розглянуті питання дотичної юності Барабашова Н. II : Народився в Харкові в родині професора медицини. В 1912 р закінчив 1-ю Харківську гімназію й надійшов на перший курс фізико-математичного факультету Юрьевского (нині Тартурского) університету . Через важку хворобу перервав навчання й виїхав на лікування в Італію. З 1914 по 1919 р навчався на фізико-математичному факультеті Харківського університету.

Були розглянуті питання що до юності Буланкина И. Н.: Народився 9 лютого 1901 р у селі Теньки Казанській губернії В 1911 р закінчив сільську, а в 1920р. — школу другою щабля 3 1921 р — студент біологічного факультету, а в 1926-29 р аспірант сектора порівняльної фізіологи н.-д. кафедри зоології Харківського інституту народного утворення (ХИНО).

Були розглянуті питання що до діяльності Барабашова Н П : Після закінчення університету був залишений на кафедрі астрономії для готування до професорського звання З 1919 початків працювати в астрономічній обсерваторії й викладати в університеті В 20-і роки викладав також у Харківському технологічному інституті, ХИНО. В 1925-26 р завідував астрономічним відділом при Всеукраїнському музеї їм Артема В 1929-1933 р завідував фотометричним відділом Харківської Палати Мір і Терезів 3 1930 р протягом декількох десятиліть керував Харківською астрономічною обсерваторію 3 1933 р завідувач кафедрою астрономії ХГУ, з 1934 р професор В 1936 р Барабашову по сукупності робіт без захисту дисертації був привласнений учений ступінь доктора фізико математичних наук. В 1941 р привласнене почесне звання «Заслуженого діяча науки УРСР» Були розглянуті питання що до викладання Буланкина И. Н. Брав участь у створенні Харківської філії Українського н.-д. зоологічного інституту (1930р.). перетвореного в 1933р. у зоолого-біологічний інститут ХГУ. Працював науковим співробітником сектора загальної фізіології до 1941р В 1931-33 р — доцент Харківського інституту професійного утворення й. одночасно, референт Наркомпроса України. В 1933 р на базі кафедри фізіології створює самостійну кафедру біохімії ХГУ, що очолює  до кінця свого життя. Одночасно в 1933-35 і 1937-39 р — проректор університету по науковій праці В 1934 р Буланкин привласнюється вчене звання професора, а в 1946 р. — ступінь кандидата біологічних наук без захисту дисертації У лютому 1939 р обирагіься членом кореспондентом АН УРСР, У роки Великої Вітчизняної війни Буланкин працює професором (з 1941р ). деканом хімічного факультету завідувачем кафедрою колоїдної хімії (з 1942 р.). В 1942 р проректор по науковій праці Томського університету, а в 1944 р відновив роботу в якості завідувача кафедрою біохімії й проректора по науковій праці Харківського університету.

Були розглянуті питання що до ректорства Барабашова II П В 1941-1945 р. — ректор Харківського університету В 1948 р вибраний дійсним членом Дії УРСР. Більше 15 років очолював Комісію з фізики планет Астрономічної ради АН СРСР. брав активну участь у роботі Комісії з дослідження умов на Місяці й планетах і підкомісії по природі місячної поверхні. Герой Соціалістичної Праці (1969 р.) Член Міжнародного Астрономічного Союзу Голова Астрономічної Ради АН УРСР автор близько 600 друкованих праць Сконструював (разом з Н Г Пономаревом) перший радянський спектрогеліоскоп Один з авторів і редактор першого «Атласу зворотної сторони Місяця».

Були розглянуті питання що до ректорства Буланина И.ІІ: 3 1945р. до кінця свого життя Буланкин — ректор Харківського університету Буланкин був нагороджений трьома орденами Трудового Червоного Прапора (1944. 1948, 1954 р ). медаллю «За велику праця у Великій Вітчизняній війні 1941-1945р» . В 1951р. вибраний академіком АН України й відзначений почесним званням — Заслужений діяч науки УРСР» Він розробив і читав загальні курси біохімії, фізичної й колоїдної хімії, ряд спецкурсів Його наукові праці дуже вплинули на становлення й розвиток вітчизняної вікової й структурної біохімії Автор ряду монографій, підручників, більше 160 наукових публікацій, він підготував десятки фахівців — біохіміків, багато хто з яких самі сталі докторами й кандидатами наук, продовжив дослідження свого вчителя.