Проституція як соціальне явище

Проституція як соціальне явище

Проституція існувала раніше, існує зараз, і буде існувати рівно стільки, скільки буде існувати попит на цей вид діяльності. Секс за гроші давно і широко відомий як найдавніша

професія. Протягом багатьох століть не заняття приносило прибутки володарям притонів, сутенерам і, нерідко, приводило самих проституток до вершин влади.

Перші сліди проституції виявляються в Халдеї — стародавній колисці людства. Через торговельні відносини проституція поступово поширилась по всьому світі, а стародавні Афіни стали світовим центром цього явища.

На сьогодні проституція отримала широке поширення. Не дивлячись на всі заборони, як моральні так і правові, в проституцію щороку втягуються все більше і більше жінок. За деякими даними тільки в США нараховується від 2 до 5 мільйонів проституток. А в Україні за неофіційними даними в секс-бізнесі працюють близько 250 тисяч представниць слабкої статі. А в зв’язку з економічною кризою це число буде зростати.

Але найстрашніше — в Україні процвітає дитяча проституція, про що офіційно заявив представник ООН з питань торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії Хуан Ми ель Петит під час візиту в Україну в кінці 2006 року.

Очевидними є негативні соціальні наслідки проституції.

По-перше, вона загрожує здоров’ю населення. поширюючи венеричні захворювання, а останніми роками ще і СНІД (Україна посідає 1-ше місце по поширенню ВІЛ-СНІДу серед країн Європи. По-друге, вона призводить до гноблення жінок, вимушених торгувати собою По-третє, вона призводить до аморальності в суспільстві. По-четверте, вона тісно пов’язана зі злочинним світом. По-п’яте, до неї залучаються неповнолітні.

В боротьбі з цим негативним явищем намітилось декілька напрямків соціальної роботи і заборона і повне викоренення проституції за допомогою правових і адміністративних заходів; 2) обмеження поширення проституції; 3)боротьба з проституцією шляхом систематичного виховання і освіти; 4) декриміналізація (проституція не забороняється і не карається, але і не визнається законом).

Простих і радикальних засобів боротьби з проституцією поки що не існує. Ще один шлях боротьби з проституцією, це — її легалізація , яка передбачає юридичне визнання нього заняття, як законного виду діяльності, який регулюється і охороняється законом, з обов’язковою видачею ліцензій, сплатою податків.

В цілому в українському суспільстві переважає негативне ставлення до проблеми легалізації проституції. Групу противників легалізації проституції в Україні складають переважно представники старшого покоління, в той час як серед прихильників законодавчого дозволу секс-послуг переважають більш молоді респонденти.

Боротися з проституцією як з соціальним явищем марно, але звести до мінімуму її негативні наслідки необхідно. Можливо проституцію в Україні потрібно легалізувати за прикладом ряду західноєвропейських країн Легалізація проституції в нашій країні призведе до зменшення кількості злочинів, полегшіть медико-санітарний контроль, врятує проституток від шантажу і домагань Держава повинна контролювати проституцію. Контроль забезпечить дотримання прав людини, і крім усього іншого, принесе додатковий дохід в державний бюджет України. А для початку — треба виробити нові підходи щодо сексуального виховання підростаючого покоління. Можливо настав той час, коли в навчальних закладах крім одноразових кампаній , які проводяться медичними працівниками чи представниками служб молоді потрібно запровадити курс «Сексуальна культура», як це зроблено в багатьох країнах світу.