Проект організації зон санітарної охорони

Проект організації зон санітарної охорони на водозаборі ЗАТ «Біолік»

Помірківське родовище, в межах якого розташований водозабір ЗАТ «Біолік» знаходиться на північній околиці м. Харкова Харківської області, яка, в свою чергу — розташована на північному сході України і межує на півночі з Бєлгородською областю Росії, а також з Сумською, Полтавською, Дніпропетровською, Донецькою та Луганською областями України. Місто Харків є другим за чисельністю населення обласним центром, України і є одним з найбільших культурних, наукових і промислових центрів України одним із найбільших транспортних вузлів.

Водозабір складаються з двох свердловин: № 1(15\62) та № 2, глибиною відповідно 90 м пробурених на водоносний комплекс у альб-сеноманських відкладах та на (19-ті % горизонт у канівсько-бучацьких відкладах. Свердловина № 1 була створена в 1963 р., свердловина №2 в 1986 р. Підземні води використовуються для виробничо-технічного водопостачання підприємства, головним профілем якого є виробництво імунобіологічних та лікарських властивостей. В межах Помірківського родовища води АСВК за хімічним складом сульфатно-натрієво-кальцієві, з мінералізацією переважно від 0,6 до 0,8 г на дм та середньою жорсткістю переважно від 6,0 до 7,0 ммоль/дм3, по якості, за виключенням 531 л заліза, (в середньому 0,9 мг/дм3) відповідають вимогам ГОСТу 2874-82 та іншим нормативним документам, що регламентують якість води, яка використовується для централізованого водопостачання.

8 у склад ЗСО входять три пояси: І пояс — зона суворого режиму, II і III пояса — зони обмежень.

пояс ЗСО — зона суворого режиму, включає територію розташування водозабірних свердловин, площадок розташування водопровідних споруд. Він встановлюється з метою усунення можливості випадкового чи навмисного забруднення джерела води поблизу устя свердловини.

пояс ЗСО призначений для захисту водоносного горизонту від мікробного забруднення, III пояс — від хімічного. Оскільки другий пояс розташований усередині третього пояса, він призначений також для захисту від хімічного забруднення.

Джерелами мікробного забруднення на водозаборі ЗАТ «Біолік» потенційно можуть бути стічні води або покинуті свердловини.

Джерелами хімічного забруднення підземних вод є неочищені виробничі стічні води, фільтрація з накопичувачів і інших технічних аэдоймищ і споруд, забруднений поверхневий стік з міських і сільськогосподарських територій, склади хімічних добрив.

Для розрахунку ЗСО водозабору ЗАТ «Біолік», що експлуатує водоносний комплекс у альб-сеноманських відкладах, приймається розрахункова схема одношарового безмежного ізольованого напірного пласта.

Для розрахунку були прийняті наступні вихідні дані:

Дебіт свердловини:   £> = 500 м3/добу;

Потужність водоносного горизонту            т = 65,0 м;

Ефективна пористість водоносного горизонту п = 0,08;

Середній коефіцієнт фільтрації к = 10,1 м/добу;

Коефіцієнт водопроводимості, прийнятий для підрахунку запасів підземних вод кт = 656 м2/добу;

Середній ухил побутового потоку І = 0,0003;

Час виживання хвороботворних організмів (II пояс ЗСО) Тм = 200 діб;

При малих витратах та ухилах побутового потоку підземних вод ( д<1,і< 0,001) Область захвату водозабору в ізольованому шарі представляє собою окружність, тобто

де: 2 — продуктивність свердловини, м3/добу; ш — середня потужність водоносного комплексу; п — ефективна пористість водоносного горизонту; Т — час виживання хворобних бактерій (II пояс ЗСО) або експлуатації водозабору (III пояс ЗСО).

Саме цей спрощений варіант розрахунку є цілком прийнятим для водозабору ЧЗМВ. ‘

Для II поясу ЗСО Я = 78 м, для ІП поясу ЗСО К = 553 м.

Для збереження якості підземних вод передбачаються наступні водоохоронні заходи на території зон санітарної охорони:

  • виявлення, ліквідація (або відновлення) всіх недіючих, старих, свердловин неправильно експлуатуються, являють собою небезпеку відносно можливості забруднень експлуатаційного водоносного комплексу;
  • регулювання буріння нових свердловин і будь-якого новою будівництва;
  • заборона нагнітання відпрацьованих вод в підземні водоносні горизонт підземного складування твердих відходів і розробки надр землі;
  • будівлі ЗСО мають бути каналізованими з відведенням стічних вод в систем каналізації або на місцеві очисні споруди, розташовані за межами 1 поясу ЗСО;
  • водозабірна свердловина повинна бути обладнана апаратурою систематичного контролю відповідності фактичного дебіту проектній продуктивності;
  • необхідно регулярно проводити аналіз води згідно з вимогами ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая»;
  • для попередження можливості забруднення водоносного комплексу необхідно періодично контролювати технічний стан стовбуру водозабірної свердловини, оскільки він може стати прямим каналом проникнення забруднень із поверхні.