Принцип верховенства права

Принцип верховенства права в демократичній державі

Куди ми йдемо? Запитую я себе і всіх громадян України, хто проживає від Харкова до Чопа. Вже понад шістнадцять років ми живемо в державі, яка перебуває в стаді трансформації суспільних відносин. Попри великий досвід різноманітного реформування здається, можновладці, наші шановні політики, так і не зрозуміли куди саме крокус незалежна Україна, чого прагне, а народ український за звичкою про це і не питає Стандартна фраза — «Наша мета — правова держава, де панує принцип верховенства права», яку використовують в якості красивої фрази без будь-якого змістовного навантаження, потребує належного обґрунтування. Розбудова нової держави, визначення її орієнтирів має базуватися на чітких теоретичних засадах оскільки це не цікавий експеримент, а майбутнє цілого народу.

Принцип верховенства права має сенс лише у разі, якщо право розуміється не просто як сукупність норм, встановлених державою, а як сукупність правил поведінки, які легітимовані (визнані суспільством), базуються на історично досягнутому рівні соціальної етики, що унеможливлює ідеалізацію приписів держави і реалізується через наступні принципи:

Принцип мінімальної достатності правового регулювання (право мас діяти лише там де інші соціальні регулятори є неефективними).

Принцип обмеження дій держави правами і свободами громадян, їх гарантії є панівними над інтересами держави

Принцип позапартійності права, його відносної самостійності стосовно політичних сил та ідеологічних напрямків.

Принцип відносної самостійності права щодо судової і виконавчої влади.

Принцип верховенства Конституції та законів України над іншими підзаконними актами.

Принцип верховенства права як основа державного і суспільного життя повинен затверджувати пріоритет невідчужуваних прав людини. Вони становлять невід’ємний компонент права, їхнє існування поза права і без права не можливе, як і право не можливе без прав людини.

Органи державної влади повинні діяти прозоро і виключно в правовому полі. Держава нікому не дарує право і не скасовує його, вона лише відображає в законодавстві ті норми і положення, які допомагають і забезпечують гідне життя людей. Як зазначали академіки М.В.Цвік та М.І.Козюбра «розвиток права, встановлення, зміна і відміна йото норм є проявом не волі держави, а проявом розвитку суспільних відносин, що об’єктивно і постійно відбувається».

Слід зауважити, що права людини є безпосереднім діючим правом і можуть застосовуватися  — всупереч закону, якщо закон суперечить фундаментальним правам людини.

Таким чином, верховенство права — це основоположний принцип демократичної держави, що є виразом ідей примату права над державою і пріоритету природних прав людини в суспільстві, який знаходить свій прояв у верховенстві Конституції та правових законів, у підпорядкуванні органів публічної влади правовим інститутам громадянського суспільства.

Верховенство права є основоположною ознакою правової держави, яка є головним орієнтиром суспільно-політичного розвитку України. Адже тільки така держава дозволить забезпечити найбільш повну свободу розвитку життя індивіда як головної цінності суспільства.