Правові аспекти усиновлення дітей

Правові аспекти усиновлення дітей, позбавлених батьківського піклування

Актуальність роботи : необхідність удосконалення усиновлення в Україні. Оскільки сьогодні відсутнє належне законодавче регулювання даної сфери правовідносин, в деяких випадках усиновлення не лише не відповідає основному його принципу — відповідності усиновлення інтересам дітей, а й славить під загрозу для їх життя та здоров’я, що викликає широку дискусію з приводу доцільності існування інституту усиновлення дітей.

Мета і завдання дослідження : розробка теоретичних положень,наукових пропозицій та рекомендацій спрямованих на удосконалення інституту усиновлення, судочинства в справах про усиновлення іноземними громадянами дітей, які проживають на території України, та усиновлення дітей громадянами України.

Структура та зміст роботи визначені метою і завданнями. Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів , висновків, списку використаної літератури та додатків.

Висновки і пропозиції, що характеризують новизну та практичне значення роботи:

  1. Визначення поняття усиновлення як юридичний акт, в силу якого між усиновленим (та його нащадками) і усиновителем (і його родичами) виникають такі самі права й обов’язки, як і між родичами за походженням правовідносин між усиновителем та усиновленим.
  2. Щодо встановлення 15-річної різниці у віці між усиновлювачем та усиновленою дитиною,то на нашу думку доцільніше було б дати можливість суду враховуючи інтереси дитини ,с коро чувати різницю у віці.

З. Заборона бути усиновлювачами особам,які були усиновлювачами, але їх з вини усиновлення було скасовано, є вже певною санкцією за неправомірні дії усиновлювача, що застосовується вже після усиновлення. Проте якщо в процесі усиновлення виявляється матеріальна зацікавленість особи в усиновленні дитини, то не варто допускати таких осіб бути усиновлювачами.

  1. Виходячи з необхідності регулювання законодавства щодо переліку осіб, які не можуть стати усиновителями, необхідно вести банк даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також іноземних громадян,що перебувають у шлюбі з громадянами України, які виявили бажання усиновити дитину.
  2. Відділ освіти повинен скласти акт про обстеження житлово-побутових умов усиновлювача , має право висловлювати свої міркування щодо можливості усиновлення конкретною особою виходячи з її житлово-побутових умов, але він не наділений повноваженнями відмовляти в усиновленні дитини, оскільки таким правом наділений лише суд.

Щодо істотного значення стану здоров я усиновителя, то треба захистити право особи, яка має намір усиновити дитину. Бо , якщо існують хворі особи, які бажають усиновити дитину, то існують і діти, які хворіють на такі самі хвороби. Це може вважатися підставою для задоволення заяви про усиновлення.

На першому місці в переліку щодо пріоритетності права на усиновлення дитини бути право на усиновлення особи, яка є чоловіком матері, дружиною батька дитини  усиновлюється, оскільки така перевага має надаватися новоствореній сімї.

Брат та сестра мають право знати не лише місце проживання своїх братів та сестер, а мають право на побачення, спілкування, збереження та виконання ними родинних традицій.

Щодо  дотримання таємниці усиновлення, то це питання має кілька винятків:

  • збереження таємниці усиновлення іноземними громадянами залежать від

внутрішнього законодавства у певній країні та її правових зв’язків з Україною;

  • усиновитель та дитина не забовязуються за законом зберігати відомості про усиновлення у таємниці, бо у законодавстві встановлено вимогу про збереження таємниці усиновлення, але відповідні вимоги не формалізовано у певних процедурах;

Щодо заяви про усиновлення, на наш погляд,повинна додаватися довідка з місця роботи про займану посаду,що дозволить робити висновки про зайнятість особи і можливість виховувати усиновлену дитину.