Поліцейське право: історія і сучасність

Поліцейське право: історія і сучасність

Поліцейське право як самостійна галузь права та відповідна навчальна дисципліна сформувалось у другій половині XVIII ст. у Німеччині, а потім і в інших європейських країнах. У російських університетах викладання поліцейського права було запроваджено у 1835 р. і у зв’язку з цим були створені кафедри законів благоустрою та благочиния. У 1863 р. вони були перейменовані у кафедри поліцейського права.

У момент свого зародження терміном «поліція» охоплювалася майже вся діяльність держави і тому предметом поліцейською права вважалася вся сукупність «державних та громадських заходів, спрямованих на задоволення інтересів ( матеріальних та духовних ) народу» Таке велике коло об’єктів дослідження не дозволяло науці поліцейського права зайняти чітко визначене місце в юриспруденції. Показником недостатньої розробленості поліцейсько-правової теорії була також га обставина, що серед її представників важко було, як зауважив свого часу В.Ф.Дерюжинський. «знайти хоч би двох згодних між собою вчених з таких істотних питань, як завдання науки, визначення кола явищ, які треба вивчати, характеру її та прийомів дослідження».

У кінці XIX ст. уявлення про поліцію у громадській свідомості вже асоціювалася тільки з примусовою діяльності держави щодо забезпечення громадської безпеки та порядку, а також з органами, які здійснювали таку діяльність.