Політична культура на сучасному етапі розвитку

Політична культура на сучасному етапі розвитку українського суспільства

Предметом дослідження роботи є політична культура, а саме формування політичної і культури українського суспільства га сучасний стан політичної культури в Україні. При цьому ставляться такі задачі: розглянути основні складові політичної культури, розкрити і особливості української політичної культури, визначити вплив українського суспільства на політичні процеси, а також розглянути політичну свідомість українського суспільства.

Політична культура відображає трояку здібність суб’єкта політики. Вона демонструє, і наскільки людина оволоділа загально значимими, які одержали загальне визнання, зразками політичної діяльності, наскільки їй вдалось підняти свою суб’єктивність до норм розумової і практичної діяльності, визнаних у суспільстві культурними. Внутрішнім джерелом політичної культури є пошук особистістю громадянської позиції та орієнтирів, повільне фільтрування поглядів і думок, які несуть їй значення і розуміння політики, повільне апробірування і закріплення тих чи інших форм його політичної участі в управлінні державою.

Особливості сучасної української політичної культури такі: залишок старої радянської тоталітарної системи; полі суб’єктність; наявність громадянської культури українців, опозиційної і провладної політичної культури.

Треба зазначити, що основну роль у становленні суверенної української держави відіграють внутрішньополітичні фактори, серед яких детермінуюче значення належить рішенням українського народу. Виявлено, що жителі України виявляють достатній інтерес до політичного життя. В Україні не стільки високий рівень розвитку політичної культури в Україні, скільки сильна психологічна мотивація до залучення в поточний хід політичного розвитку. Громадські політичні інституції в Україні ще не одержали пріоритетного розвитку, тому виборці орієнтуються скоріш на особи політичних діячів, а не на партії або рухи, які висувають своїх кандидатів.

Сьогодні зростає вплив особистості через її діяльність у громадських інститутах та організаціях політичного характеру, через участь у розв’язанні як поточних, так і перспективних проблем суспільного розвитку. Розширення участі особи в політичному житті виявляється в підвищенні відповідальності різних партій та політичних організацій.

Проте досить помітне відчуження українця від політики. У політичній культурі психічні якості мімікрійності, формалізму, комплекси «меншовартості» та «кривди» проявляються в поверховому, формальному сприйнятті політичних цінностей і норм, невірі в сили власного народу і покладанні надто великих надій на безкорисливу допомогу інших держав.