Перспективи розвитку екологічного права

Перспективи розвитку екологічного права і законодавства в Україні

Охорона навколишнього середовища — одна з найбільш актуальних проблем сучасності. Науково-технічний прогрес неминуче призводить до загострення екологічної ситуації, виснажуються запаси природних ресурсів, забруднюється природне середовище, загострюється економічна та політична боротьба за сировинні ринки, життєвий простір. Україна є однією з найбільш неблагополучних в екологічному відношенні країн Європи. До цього призвели дуже високий рівень концентрації промисловості і сільськогосподарських комплексів, екологічно необґрунтована, хижацько-колонізаторська Діяльність урядових структур колишнього СРСР, а також найбільша в світі техногенна аварія на Чорнобильській АЕС. Головними причинами й джерелами розвитку екологічної кризи є: інтенсивне використання всіх видів природних ресурсів, що тривало протягом Десятиліть, без врахування можливостей природних регіонів до самовідтворення й самоочищення, довготривале адміністративно-командне концентрування на невеликих площах великої кількості надпотужних хімічних, металургійних нафтопереробних і військових промислових комплексів та інших «гігантів соціалістичної індустрії», прискорена реалізація планів втручання в природне середовище, повне нехтування традиціями господарювання, можливостями природи регіонів і інтересами корінного населення, використання на переважній більшості виробництв старих і дуже старих технологій і обладнання, які не придатні до використання і вже давно потребують заміни, використання застарілих чи взагалі відсутність фільтрів, які перешкоджають потраплянню У повітря екологічно шкідливих та отруйних речовин, надзвичайно низький рівень екологічної освіти не лише широких мас населення, а й керівників підприємств, урядових організацій, загальна низька екологічна свідомість і культура, різьке прискорення негативних економічних, соціально-політичних процесів в Україні у зв’язку з найбільшою техногенною катастрофою — аварією на Чорнобильській АЕС.

Отже, я вважаю, що основними заходами щодо моніторингу екологічного законодавства є:

Створення нових, більш жорстоких та суворих законів про охорону навколишнього середовища.

Збільшення у кілька десятків чи навіть сотень раз штрафів, введення більш суворих адміністративних та кримінальних покарань за екологічні правопорушення, введення екологічних норм та обмежень у кількості викидів та забруднень. Розробка нових стандартів якості різних елементів довкілля, Розробка й впровадження нових стандартів здоров’я: розробка жорстоких вимог до якості води , введення нових жорстких стандартів якості повітря, Створення спеціальної ефективної системи державного контролю за станом довкілля й управління всією природоохоронною діяльністю та банку еколого — територіальних даних. Розроблення та затвердження Верховною Радою Національної програми збереження біологічного різноманіття, зміцнення правових, фінансових, інституційних, наукових, освітньо-інформаційних та інших засад розвитку діяльності щодо збереження біологічного різноманіття та забезпечення « координації шляхом створення відповідною національної екологічної мережі та забезпечення її сумісності з аналогічними мережами сусідніх країн, розробка і впровадження конкретних міжгалузевих проектів збереження біологічного різноманіття на засадах збалансованості в регіонах, які мають особливе національне та міжнародне природоохоронне значення, подальший розвиток заповідної справи згідно з принципами полі функціональності замість абсолютних заборон та вжиття термінових заходів щодо резервування цінних у науковому і природоохоронному відношеннях територій для наступного заповідання та забезпечення відповідного охоронного режиму з огляду на можливу приватизацію та подальше господарське використання земель; забезпечення наукової підтримки діяльності, удосконалення системи моніторингу, включаючи налагодження системи оперативного моніторингу на основі встановлення індикаторів за станом біологічного різноманіття, інвентаризацію природних ресурсів, ведення їх кадастрів на основі створення банків даних та геоінформаційних систем, впровадження ГІС технологій, подальше формування системи громадської підтримки, екологічної освіти та інформування. Обов’язок правової науки — створити досконале екологічне законодавство, з ефективними законами. будуть напрямлені на покращення екологічної ситуації в країні. Тобто, основним завдання права у галузі охорони довкілля є створення ефективних діючих законів у галузі

природоохоронної діяльності, створення ефективного держконтролю за виконанням законів.