Особливості впливу на довкілля невеликих форм рельєфу техногенного походження

Особливості впливу на довкілля невеликих форм рельєфу техногенного походження

Традиційним і усталеним поглядом є думка про виключно різко негативний вплив техногенних форм рельєфу (зокрема кар’єрів — місць добування корисних копалин відкритим способом) на довкілля. Проте автор роботи під час проходження профільної навчальної практики улітку 2007 р. виявила певні обставини, які деякою мірою похитнули її уявлення про техногенні форми рельєфу як виключно негативний чинник впливу людини на навколишнє середовище.

Продовжуючи роботу у цьому напрямку, автор також звернула увагу на те. що значна частина дослідників та авторів робіт з даної тематики допускають певні помилки чи неточності у його висвітленні, а саме:

1 Досить рідко можна зустріти цифрове (грошове) порівняння оцінки збитків, завданих довкіллю добуванням корисних копалин відкритим способом, із економічною вигодою, яку принесло таке видобування. Тому твердження, особливо авторів підручників, здебільшого безапеляційні і не підтверджені економічними чи іншими розрахунками

  1. Автори загальнодоступних праць здебільшого розглядають шкоду, яка завдається довкіллю унаслідок видобутку корисних копалин, на прикладах регіонів, де гірничодобувна галузь добре розвинена (в Україні це Донбас і Придніпров’я, меншою мірою територія Львівсько-Волинського вугільного басейну та Передкарпаття). Одночасно досить мало праць присвячено вивченню впливу на довкілля дрібних форм рельєфу техногенного походження, які виникли унаслідок розробки корисних копалин.

Намагаючись певною мірою подолати відмічені протиріччя, автор роботи спробувала дослідити дану проблему на прикладі дрібних техногенних форм рельєфу, які розташовані на території Новомерчицької сільської ради Валківського району Харківської області. Предметом досліджень при цьому є вплив невеликих кар’єрів на природні комплекси нижчого порядку, а об’єктом досліджень — три кар’єри (один відпрацьований, два діючі, причому у одному з них періодично добувають глину, а у другому — пісок), розташовані в урочищі Глибока, розташованому на північ від села Новий Мерчик.

Метою досліджень стало виявлення реальної шкоди, якої завдають природним комплексам подібні техногенні форми рельєфу, та дослідження позитивного впливу таких утворень на довкілля.

У ході досліджень були проведені обміри кар’єрів, описані місцеві відслонення, підрахована конкретна шкода, завдана довкіллю унаслідок видобутку корисних копалин в урочищі Глибока. Виявилось, що збитки, завдані місцевим фунтам за 40 років видобутком піску і глини, складають у цінах 2008 р. усього 489 гривень. У той же час огляд кар’єрів показав, що їх активно використовують як місце проживання тварини і птахи. Так, у покинутому піщаному кар’єрі виявлено 11 нір лисиць (на решті території урочища Глибока — лише одна), у діючому піщаному кар’єрі існує велика (понад 700 гнізд) колонія берегових ластівок. а у глиняному кар’єрі — колонія щурки золотистої (284 нірки), одного з небагатьох видів тропічної фауни в Україні. При цьому на території Новомерчицької сільської ради природних умов для появи поселень обох названих видів птахів немає.

Метою досліджень стало виявлення реальної шкоди, якої завдають природним комплексам подібні техногенні форми рельєфу, та дослідження позитивного впливу таких утворень на довкілля.

Це ж саме стосується і ґрунтів. Відносно вирівняні днища невеликих кар’єрів створюють умови для формування потужніших, ніж на схилах, а значить родючіших ґрунтів. Процеси ерозії мають тенденцію до поступового сповільнення.

Одночасно відпрацьовані чи епізодично діючі кар’єри можуть сприяти розмноження багатьох птахів і тварин і розширенню ареалу їх проживання.

Порівняння масштабів шкоди, яку завдало добування корисних копалин в урочищ глибока з тією користю, яку вони приносять тваринному світу дає підставу зробити висновок, що користь від існування малих техногенних форм рельєфу суттєво перевищу шкоду, завдану ними довкіллю.