Нетрадиційні джерела рудної сировини у світовому океані

Більшість природних ресурсів вичерпні 3 розвитком НТП зокрема електроніки людина все більше використовує рідкісні метали та матеріали. Протягом життя нинішнього покоління людей знайшли застосування титан, алюміній, уран, торій, цирконій, використання яких дозволило створити нові галузі промисловості — атомну енергетику нову авіаційну і космічну техніку та ін. При загальному скороченні використання деяких металів надушу населення абсолютні маси використовуваних металів зростають.

Але й досить поширені метати такі, як залізо, алюміній, марганець, титан та інші на суходолі вже вичерпуються. Тому не дивно, що людство все частіше звертає увагу на Світовий океан, де зосереджені велетенські запаси всіх хімічних елементів та їх сполук. Сьогодні це поки що ЗМК, рудні кірки та сульфіди, які знаходяться у великій кількості в океані і дають можливість, нібито, дешевого видобутку.

В джерелах інформації, присвячених цьому питанню, висвітлюються питання утворення конкрецій, рудних кірок, сульфідів, а також наводяться сучасні способи добування та переробки цієї рудної сировини. Так само наводяться цифри економічного зиску від використання цього джерела рудної сировини. Наприклад, з дна океану можна добути 150 млн. т нікелю, 150 млн. т міді і більше 30 млн. т кобальту, не враховуючи вже марганець та інші метали. Такі цифри, які перевищують сумарні запаси цих же металів в родовищах суходолу, змушують шукати шляхи добування конкрецій, рудних кірок, сульфідів га вилучення з них металів.

Я поставив собі за мету:

1) з’ясувати, наскільки залізо марганцеві конкреції, рудні кірки та сульфіди є джерелами рудної сировини,

2) детально ознайомитися з умовами утворення цих джерел, їх поширенням в океані та нанести на карту районів найбільшого поширення ЗМК,

3) вивчити сучасні способами добування цієї сировини.

4) на основі вивчення умов життя глибоководної флори і фауни Світового океану, а саме: бентосу, визначити можливість та доцільність використання цих способів та засобів добування, принаймні на сучасному етапі,

5) спрогнозувати наслідки можливого втручання людини в життя досить ранимого глибоководного світу.

6) вивчити та спрогнозувати можливі кліматологічні наслідки втручання людини.

При дослідженні цієї теми застосовувались різні способи досліджень, серед палеогеографічний, біогеографічний, аналоговий, історичний, картографічний, дистанційні тощо.

Робота має три розділи. Перший розділ присвячений відкриттю, досліджена поширенню залізомарганцевих конкрецій та механізму рудонакопичення. У другому розділі розглянуто питання виникнення в океані рудних кірок, сульфідів, їх зв’язок з ЗМК та можливість промислового використання. Третій розділ висвітлює питання найбільш перспективних в недалекому майбутньому джерел рудної сировини — сульфідів, та умов їх утворення, зокрема чорних курдів. Четвертий розділ висвітлює екологічний аспект втручання людини в екосистеми Світового океану: аналізує умови органічного світу та прогнозує наслідки, які можуть виникнути в результаті дилетантського підходу до добування мінеральної сировини з глибин океану, як часто траплялось при розробці родовищ корисних копалин на суходолі.

В результаті опрацювання наукових джерел я:

  • нанести на карту райони найбільшої концентрації рудної сировини у Світовому

океані.

2) вивчити способи і засоби, якими пропонується і здійснюється на сьогоднішній день добування: це звичайне черпання, засмоктування, згрібання тощо, як на суходолі,

3) вивчити органічний світ глибинної частини океану, оскільки ЗМК, рудні кірки, сульфіди найбільш поширені на глибинах 3000 — 4000м і більше, саме на цих глибинах мешкають організми, які ведуть придонний спосіб життя і належать до так званого бентосу . Найбільш яскраві та чисельні види цих тварин — це морські зірки, морські їжаки, голотурії, змієхвістки, офіури тощо,

4) з’ясувати, що ця група тварин бентосу дуже повільна у пересуванні — 5-10см/хв, або взагалі веде осілий спосіб життя і тому не зможе врятуватись втечею від небезпеки Отже, при застосуванні згаданих способів збирання мінеральної сировини цілі види організмів просто приречені на загибель

5)науково обґрунтувати думку про те, що традиційні способи добування матимуть щонайменше такі несприятливі наслідки, серед яких і кліматологічні піднятий з дна мул забруднить воду — скаламутить її;

скаламучення призведе до швидшого і більшого її нагрівання, а з цим і дуже різкого і ще більшого глобального потепління клімату ,

дуже нагріті поверхневі шари води завдяки турбулентності води в течіях потраплятимуть на значно глибші горизонти, де органічний світ не звик до таких температур і це явище внесе в їх життя багато проблем; зміна температурного режиму у водах океану неминуче вплине на розмноження і поширення мікроорганізмів групи планктону; оскільки планктон є основним кормом для нектону, ланкою в безлічі трофічних ланцюжків в океанічному світі, то зменшення чисельності в першій групі викличуть зміни і в другій, наслідком чого буде і чисельне, і видове збідніння органічного світу океану; залишки загиблих тварин, які будуть викидатись разом з мулом, швидше за все будуть насичені збудниками інфекцій, а продукти розкладу їх тіл призведуть до отруєння води, що також унеможливить розвиток планктону та ускладнить умови існування інших видів організмів, які, навіть, і опосередковано не пов’язані з бентосом;

навіть за наявності в океану здатності до самоочищення він не зможе з такою ж швидкістю самоочищатись, з якою його забруднюватимуть;

6) зробити висновки:

—  що на сьогодні людство ще не має засобів для добування мінеральної сировини 3 океану, які б не руйнувати, не завдавали шкоди його екосистемам і оточуючому Середовищу загалом,

—  оскільки, океан ще в XX ст. поділений на зони впливу різних держав, то в погоні за легкою здобиччю не уникнути браконьєрського видобування рудної сировини з океану. Тому вже сьогодні невідкладно потрібне міжнародне співробітництво і контроль у розвитку нової галузі народного господарства — гідрометалургії,

— Україна, як республіка бувшого СРСР має право претендувати на свою ділянку добування рудної сировини з океану і. маючи досить потужний науково-технічний потенціал і можливості, могла б прилучитись до розробки способів і засобів добування сировини з глибин океану, адже володар новітніх технологій по освоєнню океану родовищ мінеральної сировини буде досить впливовим гравцем на міжнародній арені і усім вигодами, які випливають з такої можливості.