Національна держава і діаспора

Національна держава і діаспора: українці та євреї

В результаті різних причин політичного та соціально-економічного характеру протягом багатьох років за кордонами України виявилися і в даний час живуть мільйони наших співвітчизників Ця категорія людей отримала умовну назву «українська діаспора». У недалекому радянському минулому України діаспора офіційно не існувала. Були так звані українські буржуазні націоналісти, про яких радянська пропаганда говорила як про підривних елементах західного впливу. В пресі частіше за все лякаючи звучали назви таких організацій, як ОУН (Організація українських націоналістів) і КУП (Конгрес українських націоналістів), «бандерівців» і «мельниківців». Мати навіть найменші зв’язки з ними було вкрай небезпечно.

Ці погляди на загальновідомі факти докорінно змінилися після 1991 року, коли з легкої руки перш за все національно свідомих письменників прижилося такс словосполучення, як «українська діаспора». Мова в основному йшла про нащадків українських мігрантів, що більше ста років тому ступили на землі США Канади. Бразилії. Аргентини, а після двох світових війн осіли в європейських країнах і в далекій незнаній Австралії.

У розвитку цих двох народів на даному етапі існують дві серйозні проблеми:

  1. Втрата рідної мови;
  2. Загроза асиміляції українців і євреїв в діаспорі і, як наслідок, зникнення громад за вежами національних держав.

Обидві ці проблеми пов’язані між собою, так як втрата мови походить від змішування представника одного народу з представником іншого, тобто в результаті асиміляції, а асиміляція значно прискорюється за умови втрати рідної мови носієм тієї чи іншої культури.

На жаль, для українського народу можна зробити невтішні висновки, що через відсутність якої-небудь збалансованої потілікі національної держави по відношенню до діаспорі, практично нічого не утримує українські громади світу від втрати мови та асиміляції У ньому криється велика небезпека того, то український етнос, що за різних причин поширився в 19 — 20 ст. практично по всьому світові знову замкнеться лише па невеликій території іменованій Україна. Зникнуть острівці української культури, занесені численними поселенцями в чужі країни. І це негативний процес для загальнонаціональної культури та розвитку всього народу в історичній перспективі.

Зовсім по іншому будуються взаємини єврейського держави та діаспори. Ізраїль намагається зберегти існуючі в світі єврейські громади і в якості деякої постійної бази громадян, що приїжджають до нього, і в якості інших граней єврейського народу в цілому. Ізраїль розвиває безліч програм, спрямованих на зміцнення зв’язків із єврейськими громадами світу і між самими громадами Самі громади зацікавлені в Ізраїлі в якості гаранта безпеки єврейського народу в цілому. В єврейському світі існує традиції допомоги багатих бідним і цей же принцип поширюється і на громади, а не тільки на індивідуумів. Так, наприклад, багаті євреї з США фінансують дитячі табори для єврейських дітей з Білорусі.

Для України і українців зарубіжжя не есе втрачено. Є шанси зберегти українську діаспору перш за все, погрібна державна політика щодо взаємодії України та українських громад світу і громад між собою. Це важливо хоча б тому, що в Україні зосереджена найбільша українська громада світу і для неї дуже важливо існування інших громад теж З огляду на те. що процес розмивання української громади за кордоном йде з великою швидкістю, то. на мою думку, створення такої гілпики є однією з першочергових завдань України.