Народовбивство Голодомором (Харківська область 1932-1933)

Народовбивство Голодомором (Харківська область 1932-1933)

Голод в Україні 1932 -1933 років — одна із чорних сторінок історії українського народу. Численність людських жертв, повне знищення індивідуального приватновласницького сільського господарства, а головне придушення волі українців до незалежності. Це наслідки. А що ж стало причиною і як розцінювати цю трагедію? Актуальність цих питань підтверджується суперечкою науковців та політиків щодо правової та адміністративної відповідальності за невизнання Голодомору як геноциду тоталітарного режиму до українського народу, а також наявністю залишків радянського міфу у свідомості частини наших співгромадян та деякої частини дослідників, які вважають, що голод був не штучним, а цілком природним явищем, пов’язаним із не урожаєм.

Трагедія на початку 30-х років охопила всю територію України, і, незважаючи на те, що Харківська область знаходиться дуже близько від кордону з Росією, вона постраждала не менше за інші території України. До сьогодні ставлення науковців і політиків до цих подій є неоднозначним, і найголовніше питання: був це засіб знищення тодішньою владою гак званого куркульства чи цілеспрямоване вбивство цілого народу, тобто геноцид? І якщо так, то яких заходів повинна вжити влада для вшанування його жертв? 2008 рік — це 75-ті роковини Голодомору, відзначення якого набуває планетарного звучання.

Тема голодомору, на яку тодішня влада наклала заборону та засекретила архівні матеріали, майже не висвітлювалась у радянській історіографії. Лише вченими західної діаспори проводились історичні дослідження і публікації (Геноцид українського народу: історична пам’ять та політико-правова оцінка: Міжнародна науково теоретична конференція (Нью-Йорк), П. Кардаш «Злочин» (Мельбурні) та ін.) Після проголошення незалежності України ця тема активно досліджується українськими й зарубіжними науковцями (Конквест Р. «Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор» (Київ), Кульчицький С. В. «Голод 1933 року в Україні: свідчення та коментарі» (Дніпропетровськ), Сергійчук В. «Як нас морили голодом» (Київ) тощо.

Мета і завдання роботи визначаються так:

на прикладі аналізу літератури, свідчень мешканців двох населених пунктів, розташованих у різних районах Харківської області, довести, що голод 1932-1933 рр. в Україні був злочином і геноцидом радянської влади щодо українського народу; запропонувати шляхи подальших заходів для увічнення пам’яті подій тридцятих років.

Поставлене завдання вирішується на прикладі Харківської області. Джерелами дослідження слугували архівні та державні документи, наукові праці, розповіді свідків, коментарі журналістів та іноземних спостерігачів.