Міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини

Міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини і громадянина

Права людини є складним, багатовимірним явищем. У різні епохи проблема прав людини, незмінно залишаючись політико-правовою. набувала релігійно-етичного, філософського звучання.

Витоки явища, яке згодом стали називати правами людини, беруть свій початок з найдавніших часів людської історії. Спільними зусиллями багатьох поколінь накопичувався інтелектуальний матеріал, створювалося морально-філософське підґрунтя для утвердження в майбутньому всеперемагаючої ідеї прав людини.

У сучасному взаємопов’язаному і єдиному світі неможливо не оцінити ту роль, яку відіграє міжнародне право в міжнародних відносинах. У різні періоди історії воно відігравало неоднозначну роль у зовнішній політиці і дипломатії держав. Неможливим уявляється розгляд міжнародного права в розриві від зовнішньої політики, дипломатії держав у системі міжнародних відносин. їх взаємозв’язок і взаємний вплив одне на одного настільки сильні, що неможливо недооцінити роль будь-якої з них в цій системі.

Можна виділити дві групи міжнародних організацій, діяльність яких спрямована на захист прав і свобод людини: міжнародні організації під егідою ООН (Міжнародний суд ООН, МОП, ВОЗ, ЕКОСОС, ЮНЕСКО, Верховний комісар ООН з прав людини, Комітет з прав людини і т.д. ) та інші органи, здебільшого, обмежено — територіальної дії (наприклад, Європейська комісія з прав людини і Європейський суд з прав людини).

Діяльність організацій, що захищають права людини досить різноманітна, але саме завдяки цьому світова спільнота має змогу бачити природу конфліктів, що відбуваються в різних частинах світу, розуміти їх суть; отримувати інформацію про грубі порушення прав людини та відповідно реагувати на неї скоординованими діями міжнародних організацій.

Чим більш пов’язаною стає міжнародна спільно ї а. тим помітніша необхідність загальноприйнятого нормативного регулювання процесів, що відбуваються у суспільстві.

Права людини пройшли довгий шлях формування і розвитку. Але все ж вони недосконалі. Основою успішного подальшого розвитку міжнародного права у галузі прав людини є рівновага між загальними та національними інтересами, регульована і контрольована міжнародною спільнотою.