Лемківські писанки

Лемківські писанки

Період історії XIX — XX століття став досить насиченим у плані вивчення людством забутих традицій і звичаїв У ході тривалих досліджень та археологічних розкопок вчені відкрили важливий та символічний предмет — писанку, яка була і запишається до цього часу частиною культури та традицій українського народу. Перше визнання про писанки прийшло від визначного українського антрополога Федора Вовка на III -му Археологічному Конгресі в Києві у 1874 році. У своїй доповіді він звернув увагу на важливе значення писанкових візерунків при вивченні українського народного орнаменту. Що представляють собою писанки Це розмальовані спеціальними візерунками яйця, що їх виготовляють протягом Страсного тижня і які служать символом українського Великодня Писанки уживають від Великодня до Вознесіння, тобто протягом 40 днів.

Мистецькі традиції писанкарства найбільше всього були притаманні саме тим етнічним групам, які згодом стали називатись українцями У старі часи звичай малювати писанки був розповсюджений по цілій Південній, Середній та Західній Європі Тепер він зберігається тільки в Україні, в Румунії, на Балканах і в країнах західних слов’ян, в інші» місцях тільки локально. Що стосується хронологічних рамок, то чіткого їх визначити не можна, оскільки різні джерела інформації подають нам лише узагальнюючи дати чи коли, що свідчать про появу писанкарства як мистецтва чи символу У часи трипільської культури , а це біля 6 тис років тому, культ яйця уже існував На ранньотрипільській столиці Лук; Врублевська на Дністрі знайдено глиняну копію яйця з торохцем усередині  даній роботі рамки охоплюють від І до XX ст.

Основною метою є розкриття української народної орнаментики на Лемківщинти на мою думку це допомогло б глибше зануритися у культуру та звичаї предків і донести до майбутніх поколінь важливість даного матеріалу, яка заклечається у відновлені , збережеш та продовженні даних традицій.

Так, у Харкові збереглася найдавніша колекція української традиційної писанки кінця 19 початку XX століття. Вона була започаткована Миколою Федоровичем Сумцовим 1888 (колекція зберігається в зібранні Харківського історичного музею). Вона має прекрасні оригінали писанок, що безперечно можуть репрезентувати цей унікальний вид народної творчості. До дослідження та вивчення українських писанок приєднуються та іноземців.

Найбільшим осередком писанкарського мистецтва можна виділити Південну Лемківшішу (схід Словаччини). Перша праця про писанки Лемківщини, польського дослідника Северина Удзєли, з’явилась у 1890 році. Він описує писанки Пряшівського повіту Оскільки Лемківщина вважалась головним осередком писарського мистецтва, тому саме тут існувала велика кількість традицій. Специфічною. Первісною та найпоширенішою технікою воскового розпису на Лемківщини, як і суміжних територій, є розпис шпилькою Писання воском і фарбування повторюють стільки разів, скільки потрібно кольорів, причому кожного разу занурюють яйце у темнішу фарбу. Барва останнього фарбування стає тлом усіх попередніх візерунків XX століття. У другій половині XX ст. у лемків Східної Словаччини розповсюдилась техніка пастельного розпису писанок. Для фарбування писанок майстрині розробляли природні барвники, що відзначали дослідники кінця ХІХ — початку XX століть, а сьогодні підтверджує склад музейних колекцій. Як і в усій Україні, майстрині використовували два види рослинних барвників: саморобні, видобуті з різноманітної місцевої сировини, і вже готові, фабричні, видобуті з екзотичних рослин, які можна було купити або обміняти. Незважаючи на начебто невеликий асортимент» барвників, писанкарки отримували на практиці досить різноманітну колористичну гаму завдяки особливостям технології. На кінець ХІХ початок XX ст. у писанкарстві природні барвники поступово підмінюються купованими фарбами хімічного походження, що надавало писанкам яскравішого та дзвінкішого звучання. Колір писанок мас свою символіку, тому фарбу так ретельно готували писанкарі. Гак, червона фарба означає радість життя, любов, надію на одруження Жовта — присвячена сонцю, зорям, місяцеві, означає урожай, тепло, приріст покоління Зелена символізує весну, воскресіння природи, багатство рослинного і тваринного світу.

На лемківських писанках зустрічаються «громові» знаки, зокрема, «кривульки»- зигзаги. Цей знак у давнину в орнаменті був символом блискавки, його відтворено на амулетах-топірцях, присвячених Перунові. Мотиви зірки — «звізди» також був досить поширеним у лемківській писанковій орнаментації. До аграрної символіки належить мотив «драбина»: побудова з паралельних краплеподібних елементів.

Розпис писанок Лемківщини — це колективна творчість багатьох писанкарок, які у кінці ХІХ — на початку XX ст. займалися ними майже в кожній хаті. Тільки у минулому столітті поступово починає виділятися категорія майстринь-спеціалісток, які виготовляли писанки для мешканців цілого села. У творчості цих писанок з часом виявляються індивідуальні риси: новаторське використання традиційних орнаментальних композицій та колористики воскових розписів.

Отже, писанкарство Лемківщини як органічна частина орнаментації писанок України є оригінальним художнім явищем. Вивчення писанкарства у всьому комплексі його проблем є важливим як в плані збереження цього дивовижною мистецтва, гак і розробки проблематики майбутніх досліджень народного мистецтва України в цілому.