Кримінально-правова охорона сім'ї

Кримінально-правова охорона сім’ї та неповнолітніх від суспільно небезпечних посягань

Кримінально-правова охорона сім’ї та неповнолітніх від суспільне небезпечних посягань є необхідною складовою частиною їх державного захисту, що являє собою одне з найважливіших завдань соціально орієнтованої держави. Забезпечення соціальної стабільності, зміцнення фізичного та психічного здоров’я нації, попередження соціальних конфліктів неможливе без зміцнення сімейних відносин. Важливість останніх дія суспільства обумовлено й тим, що сім’я виступає найбільш сприятливим природним середовищем для фізичного, психічного соціального та духовного розвитку підростаючого покоління.

Аналіз статистичних даних свідчить, що злочини проти сім’ї та неповнолітніх є досить розповсюдженими, при цьому спостерігається негативна тенденція зростання кількості щодо переважної більшості цих злочинів.

Нормативну базу роботи склали Конституція України, чинне кримінальне законодавство України, нормативні акти інших галузей права, у тому числі сімейного та цивільного права.

Науково-теоретичним підґрунтям для виконання дисертації етапи праці вітчизняних та зарубіжних криміналістів, присвячені як загальним проблемам кримінального права, гак і проблемам відповідальності за злочини проти сім’ї та неповнолітніх, а також праці з загальної теорії права, історії держави й права України, сімейного та цивільного права. Досліджено кримінальне законодавство ряду зарубіжних країн, вітчизняне кримінальне законодавство попередніх епох, постанови Пленуму Верховного Суду України.

Мета з задачі дослідження. Метою дослідження є розробка системи кримінально-правових норм, які забезпечують охорону сім’ї та неповнолітніх, а також вирішення теоретичних та практичних проблем відповідальності за злочини проти сім’ї та неповнолітніх.

На основі проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення, що запропоновані здобувачем особисто й викосяться на захист:

Дістало подальшого розвитку обґрунтування висновку, що злочини проти сім’ї та неповнолітніх мають єдиний родовий об’єкт, на підставі аналізу якого доведено необхідність, доцільність та можливість виокремлення в Особливій частині КК окремого розділу «Злочини проти сім’ї та неповнолітніх».

Уперше визначено місце розділу «Злочини проти сім’ї та неповнолітніх» у системі Особливої частини КК Оскільки зазначені кримінально-правові норми належать до норм, якими охороняються інтереси особи і права людини, то розділ «Злочини проти сім’ї та Неповнолітніх» має завершувати перший блок Особливої частини КК й посісти місце після розділу V Особливої частини КК «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина».

Здійснено уперше типологізацією злочинів проти сім’ї та неповнолітніх залежно від безпосереднього об’єкту.

Враховуючи цю обставину, склади злочинів проти неповнолітніх, основний склад яких допускає протиправний вплив на об’єкт «з зовні», повинні передбачати в якості кваліфікуючої ознаки вчинення таких діянь батьками, особами що їх замінюють, або на яких покладено обов’язки щодо догляду за неповнолітнім чи з його вихованню.