Продуктивность бджільництва

Комплексні мікрокліматичні та фенологічні спостереження з метою прогнозування продуктивності бджільництва

Комплексне вивчення природних особливостей окремих місцевостей як частини природного середовища, а також поглиблене дослідження їх конкретних проявів є важливим завданням географічного краєзнавства.

Для Харківської області є характерним помірно — континентальний клімат, який для окремих місцевостей регіону має свої особливості. Це вплинуло на районування області, територія якої умовно поділена на чотири агрокліматичні райони. Селище Високий розташоване на території, що віднесена до першого агрокліматичного району.

Для погодно — кліматичних умов тієї чи іншої місцевості характерна просіорова мінливість. Це вимагає підвищення якості метеорологічних спостережені, та рівня їх узагальнення, а також виділення закономірностей розвитку погодно — кліматичних явищ з метою отримання можливостей прогнозування.

Прогноз погоди — це науково обґрунтоване припущення про майбутній стан погоди у тому чи іншому пункті або районі, яке спирається на вивчення закономірностей фізичних процесів в атмосфері. Основними методами прогностичних досліджень є синоптичний, гідродинамічний, геліофізичний, кліматологічний. Для практичної діяльності особливе значення на думку автора мають кліматологічний та агрометеорологічний методи, які спираються як на інструментальні, так і на фенологічні спостереження.

Практична діяльність вимагає детального ознайомлення з кліматом даної місцевості, який значною мірою залежить від таких кліматотвірних чинників, як мезорельєф, великі рослинні масиви та ін. Саме тому кліматичні властивості тієї чи іншої місцевості можуть суттєво відрізнятися від загальних показників. Виникає погреба у систематичному спостереженні місцевих погодно — кліматичних явищ з мето» практичного використання отриманих даних.

Метеорологічні умови не можна досліджувати лише інструментально. Треба приділяти увагу фенологічним спостереженням над періодичними явищами світу тварин, фазами розвитку рослин, зміною пір року та річних періодів, а також за коливанням кліматичних елементів в зв’язку з річним циклом розвитку природи. Це дозволяє виявляти закономірності і закони які керують природними процесами та визначають періодичність.

Вивчення розвитку світу тварин має свої особливості. Тварини за рівнем своя організації стоять вище за рослини. їхній зв’язок з навколишнім середовищем природними умовами може проявлятися не лише як безпосередній, а и опосередкований. Тварини проявляють більше гнучкості в пристосуванні до природних факторів і в цілому роблять це краще, а саме менш жорстко прив’язані до конкретно природно — кліматичних умов. З фенологічні спостереження за бджолами дають додаткові дані для вивчення клімату певних територій і особливо мікроклімату окремих місцевостей як наприклад, селище Високий). Результати таких спостережень можуть бути використані для прогнозування погодних явищ, як короткотермінових, локальних: дощу, грози), так і середньотермінових (яким, наприклад, буде зимовий період).

Рослини і тварини взагалі є дуже чутливими до погодно — кліматичних умов даної  місцевості та їх сезонних змін, тому вони розглядаються як природні індикатори етичних процесів. Дія цих природних індикаторів ґрунтується на сумі коливань е нудності кліматичних елементів, а самі вони прогнозують час приходу наступних пір року відповідних періодичних явищ.

Автор в своєму дослідженні першочергову увагу приділив проблемам довгострокового і короткострокового прогнозу погоди на основі метеорологічних та фенологічних спостережень, які проводилися на протязі 37 років. Результати цих спостережень використовувались в практичному бджільництві та при вирощуванні теплолюбивих плодово — ягідних культур на присадибній ділянці в селищу Високий.

В роботі спростовується помилкова думка, що кліматичні умови Харківщини і конкретно тієї її частини, до якої належить місцевість селища Високий, не дозволяють отримувати стійкі врожаї теплолюбних культур, зокрема винограду. Обґрунтовується важливість використання особливості мікроклімату будь — якої місцевості при вирощуванні сільськогосподарських культур.

На основі власних спостережень за процесом цвітіння абрикоси й вишні, автором отримано практичне підтвердження теоретичних висновків академіка Ф. Ф. Давітая, який у 1964 році в роботі «Прогноз забезпеченості теплом та деякі проблеми сезонного розвитку природи» доводить., що фенологічні спостереження весною дають можливість прогнозувати надходження сонячної радіації в літній період.