Києво-Могилянська академія

Києво-Могилянська академія: сторінки історії

Актуальність теми полягає насамперед у важливості дослідження національних надбань у галузі освіти і культури, які необхідні для розвитку національної культури на даному етапі відродження української державності і духовності. Побудова незалежної і демократичної України можлива за поваги до національної історії та духовної культури, осягнення вагомості втраченого, розуміння шкідливості насаджуваної псевдо державності, що викорінювала з вітчизняних теренів традиції українського державотворення.

У цьому зв’язку важливе значення для сучасного національно культурного відродження мат досвід першої української Альма матер вищої школи — Києво-Могилянської академії (КМА), якій судилося відіграти вагому роль у вітчизняній історії, в суспільно-політичному житті багатьох слов’янських народів. Майже чотири століття спливає від часу її заснування, але пам’ять про неї не тьмяніє Дітище своєї епохи, КМА стала націотвірним чинником. Вона впливала на всі сфери суспільно-політичного життя України, була пройнята ним. Її діяльність, сама система навчально-виховного процесу тісно поєднувалися з громадсько-політичним життям Академія впродовж двох століть була не лише вищим освітнім й науковим центром, а й своєрідною кузнею підготовки визначних громадсько-політичних та державних діячів, виразником державницьких прагнень українців, теоретично і юридично оформила відродження державності України, виробила її ідеологічні засади.

Актуальність даного наукового дослідження полягає також у тому, що попри всю неперехідну цінність КМА, в українській історіографи її місце і роль у суспільно — політичному житті України, в державотворчих процесах українців 14-15 ст. та в єднанні українських земель, консолідації суспільства недооцінювали, а багатогранну діяльність києво-могилянців у процесі національно-культурного відродження українського народу інколи спотворювали в радянській історіографії Таким чином, науковий аналіз і осмислення досвіду діяльності КМА в громадсько-політичній історії України і зарубіжних слов’янських країн є важливим й актуальним завданням історичної науки.

Важливість дослідження посилюється необхідністю вивчення та узагальнення досвіду взаємин Києво-Могилянської академії із зарубіжними слов’янськими країнами, її ролі в інтеграції України я європейський та світовий культурні процеси. Упродовж XVII-XVIII ст. КМА була окрасою і духовним центром не лише України, а й усього слов’янського світу.

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні на прикладі діяльності Київської академії однієї з граней загальнішої наукової проблеми — місця і ролі національної еліти у громадському житті, у гартуванні національного самоусвідомлення та консолідації, у боротьбі за суверенність й незалежність, у будуванні нової Української держави республіканського типу.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період від середини XVI ст., коли склалися об’єктивні передумови для розвитку національної православної освіти в українських землях як противаги католицькому та уніатському культурному і релігійному впливові, до тепер, тобто початку ХХІ-го ст..

Мстою роботи є з’ясування на основі фактичного історичного матеріалу причин виникнення Академії, місця, що вона займала серед інших навчальних закладів під час свого існування, ролі окремих осіб у житті Академії та безумовно ролі цього закладу в житті цілого українського народу.

Дослідивши життя Києво-Могилянської академії, можна стверджувати, що саме вона стала основою формування Української державності, внесла величезний вклад в розвиток усього українського народу.

Для українців вона завжди буде національною святинею, не меншою, ніж Болонья для італійців, Оксфорд для англійців, Сорбона дія французів, Кардовий університет для чехів.