Керамічний комплекс Черкаського типу

Керамічний комплекс Черкаського типу Слобожанщини козацької доби

Кераміка с масовою і найбільш виразною категорією знахідок. Тому вивчення та класифікація керамічного матеріалу доби козаччини мас велике значення під час дослідження етнічної історії будь якої пам’ятки Слобожанщини. Довгий час керамічну матеріал козацької доби ігнорувався дослідниками. Нашарування XУІ-ХVIII ст. проходили наскрізь як перешкоду, не помічаючи їх культурної цінності.

Створилися умови для послідовного типологічного аналізу керамічного матеріалу і вищезазначеного комплексу, вивченню особливостей технологій виготовлення пізньосередньовічної кераміки на Слобожанщині, проведенню петрографічних досліджень, створенню систематизації орнаментальних мотивів та композиційних рішень.

Керамічний комплекс верхньосалтівської археологічної пам’ятки доби козаччини включає такі види глиняних виробів побутовий посуд, архітектурно-прикладну кераміку (пічні кахлі, грузила) та дрібну пластику (іграшки-свистунці). люльки дія паління тютюну, гральні фішки). За функціональним призначенням в колекції виділяються деякі форми кухонною горщики та їх фрагменти, макітри, миски, кришки миски, сковорідки та столового посуду: глечики, тарілки, глечик-питун, кухлики, чашечки, ринки, куманці, мініатюрні горщечки.

За орнаментуванням керамічний посуд об’єднано в III типи орнаментації. В орнаментації посуду І типу ми виділяємо гри підтипи. Димлені та світло глиняні горщики не мають повних аналогій, але можна говорити про схожість форм і окремих елементів орнаментації та їх поєднань Ця особистість Всрхньосаліі всякого керамічного комплексу за якою можна говорити про етнокультурну специфіку даної археологічної пам’ятки.

Значну групу знахідок поселення с Верхній Салтів складають кахлі, як різновид архітектурно-декоративної кераміки. За орнаментом їх можна поділиш на такі типи І — геральдичний. II — геометричний III — рослинний. IV — геометрично-рослинний, V — прорізний, фігурний орнамент Незважаючи на певні збіжності комплекс верхньосалгівських кахлів не має повної аналогії з іншими пізньосередньовічними пам’ятками України. Це свідчить про їх виготовлення в інших майстернях, можливо, і на самому Верхньому Салтові.

Колекція керамічних виробів дрібної пластики представлена цілими формами та фрагментами люльок дія паління попону, іграшок-свистунців, гральних фішок дозволяє розширити наші уявлення про духовну та матеріальну культуру населення Верхнього Салтова та дає можливість в подальшому аналізі з’ясувати тенденції прикрас та форм люльок для паління, виготовлених в місцевих гончарних осередках.

Формування населення Слобідської України — складний багатоплановий процес і відбувався він протягом багатьох років за участю представників різних етнічних груп. Тому населення уявляло собою строкатий конгломерат носіїв різних культур та традицій. Проте можна виділити два основних етнічних складника слобідського населення — це, насамперед, українці (черкаси) та руські (московіти). Наявність у Верхньому Салтові керамічного матеріалу за аналогіями близького до інших пам’яток України дає право відшити його в черкаський тип і зробити його еталоном у вивченні подібних пам’яток на Слобожанщині.