Історія села Біляївка

Історія села Біляївка

В житті кожної людини спогади про свій рідний край викликають найщиріші і теплі почуття і продовжують жити в наших серцях все наше свідоме життя. Адже Батьківщина починається з рідної домівки, де нас завжди люблять і чекають Саме тому темою моєї роботи стала «Історія села Біляївка».

Батьківщина Скільки в ній всього. Ця історія сягає глибини віків, вона непроста і цікава. Треба тільки, не поспішаючи, уважно перегортати сторінку — за сторінкою, і отримаєш можливість переміститися назад, побачити село на світанку його виникнення і процвітання.

В історії нашого Первомайського району, я вважаю, е ще багато «білих плям» і Біляївка була одним із них. Майже єдиним джерелом з історії нашого краю с книга «Історія міст і сіл Харківської області», але на сьогоднішній день ця книга вже с застарілою та і про Біляївку в ній, до речі, майже ні слова.

Тому починаючи працювати над розкриттям своєї теми, я визначила собі за мету: з’ясувати походження назви села, дослідити історію його розвитку, появи та розвитку промислових об’єктів, школи, та приділити увагу висвітленню долі його найбільш шановних жителів.

Поставлена мета моєї роботи передбачає реалізацію відповідних завдань, а саме: проаналізувати наукову літературу щодо обраної теми: визначити основні етапи дослідження: охарактеризувати архівні джерела та статистичні дані: зібрати та систематизувати спогади очевидців досліджуваних подій. Робота складається із вступу. чотирьох розділів, висновку та додатків. У вступній частині висвітлюється мета та актуальність обраної теми У першому розділі йдеться про те, яке відношення має Біляївка до хутора Бєляєвка, що відноситься до Закугнівських хуторів Згадані у першому розділі події відносяться до XIX століття. Опрацювавши архівні джерела Харківського обласного державного архіву, які вміщенні у книзі Андрія Парамонова «Історія Закутніх хуторів», я з’ясувала звідки походить назва мого села. Виявилось, що назва села походить від прізвища власника земель на яких воно з’явилось, поміщика Беляева. В роботі вміщена карта, на якій позначено хутір Бєляєвка на річці Орілька. і роГізд — Біляївський, на полотні Південної залізниці. Саме з цього роз’їзду, який з’явився на полотні Південної залізниці у 1869 році і починається історія мого села. Отже, можна сказати, що будівництво Південної залізниці у 60 роках XIX століття, відіграло вирішальну роль у появі мого села. У своїй роботі я вирішила також більше дізнатися про долю поміщиків Беляєвих, від прізвища яких походить назва мого села.

Другий розділ присвячений подіям XX століття. Відомо, що XX століття багате різноманітними поліями і немало в ньому трагічних сторінок. Такими сторінками в історії нашої держави стали роки Голодомору та Великої Вітчизняної війни. В нашому селі проживають і нині свідки Голодомору. Учнями нашої школи були зібрані їх свідчення Але як з’ясувалось, наші свідки в цей час проживали не в Біляївці. а в сусідніх селах: Краснопавлівці. Одрадовому, Ржавчику, Закутнівці, тому їх спогади пов’язані саме з тими місцями де вони переживали ці трагічні події. Лише тільки Сітун Катерина Якимівна. 1926 року народження проживала в той час в Біляївці, її батьки працювали в сусідній комуні Суданка, і як вона стверджує, їх родина голоду не зазнала, тому що комунарів годували А ось чи годували інших, цей факт залишається невідомим, по тій причині, що вже немає живих свідків.

У другому розділі також згадані роки Великої Вітчизняної війни Дорогою ціною заплатили мої земляки за своє визволення, віддавши найцінніше, що в них було — власне життя

Найбільша увага в другому розділі приділена Біляївському ремонтно-транспортному підприємству, головному підприємству села, завдяки якому воно власне і процвітало. Біляївське ремонтно-транспортне підприємство пройшло довгий шлях. Почавши його з Біляївського відділення Ліхачовської МТС у 1933 році, до відомого майже всьому колишньому Радянському Союзу багатогалузевому ремонтно-транспортному підприємству у 80 роки, до остаточної ліквідації у 2006 році. РТП довгі роки відігравало важливу роль в житті не тільки моїх односельців, а й жителів навколишніх сел. Велику допомогу при написані цього розділу мені надали Ахмедов Віталій Нарунович, Семикіна Любов Іванівна, Бондаренко Анатолій Тимофійович. які поділились власними спогадам і надали архівний та статистичний матеріал.

Дитинство. Скільки незабутніх років ми проводимо у школі. Школа стає нашою другою домівкою Моїм другим домом стала Біляівська школа і саме їй присвячено третій розділ У ньому досліджено її історію, яка веде свій відлік з 1956 року. Про славні шкільні традиції, про талановитих педагогів розповідається в цьому розділі.

Якби в нашому селі була Дошка його почесних громадян, то на ній би по праву були б вміщені портрети — Григорія Степановича Черняка, Валентина Івановича Мудрака. Василя Михайловича Білецького, Раїси Борисівни Мокляк, Лідії Максимівни Чаплі, Ольги Олександрівни Доленко, Раїси Михайлівни Фешенко. ансамблю «Калина», в його повному складі та багатьох інших достойних та шановних людей нашого села.

В своїй роботі я намагалась висвітлити і дослідити найбільш важливі етапи розвитку мою села, написати про найбільш шановних його жителів І з’ясувалось, що історія мого села цікава насамперед тими людьми, які в ньому живуть На перший погляд, звичайними людьми, яких ми бачимо поруч мало не щодня А виявляється, це люди талановиті своїй працею, своїм серцем, відкритим для інших, своїми нібито непомітними, але такими добрими та корисними справами.

Тому завданням молодого покоління, я вважаю, справа збереження історичної пам’яті про свій рідний край, про його людей Примножувати його славні градини. Адже знати і пишатися історією своєї малої Батьківщини — це почесний обов’язок кожного з нас.