Інтелектуальна власність та порушення авторських прав

Інтелектуальна власність та порушення авторських прав

Опекти інтелектуальної власності етапи невід’ємною складовою повсякденного життя кожної сучасної людини. Йдеться про книги та статті — чи то в друкованій, чи то в електронній формі, про диски на інші носії з відео та аудіо матеріалом, про комп’ютери та ноутбуки, про нові прилади побутової та промислової техніки, про Інтернет тощо. Усе це містить у собі об’єкти інтелектуальної власності — авторського чи патентного права. І усе це є результатом творчої діяльності людини.

Право людини на результати своєї творчої діяльності гарантоване Конституцією України, згідно зі статтею 41 якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, цілою низкою міжнародно-правових актів (це, зокрема, Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів. Всесвітня конвенція про авторське право, Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій ловлення, Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм, Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми. Паризька конвенція про охорону промислової власності, Договір про патентну кооперацію та інші), Цивільним кодексом України, Законами України про авторське право і суміжні права, про охорону прав на винаходи і корисні моделі, про охорону прав на промислові зразки та іншими нормативно-правовими актами. 3 метою реалізації їх положень в Україні створено систему державних органів, серед завдань якої пріоритетним є забезпечення охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Незважаючи на досить високий рівень детальності правового регулювання відносин у сфері інтелектуальної власності, рівень дотримання законодавчих вимог у цій сфері залишається надзвичайно низьким, про що, зокрема, свідчить той факт, що частка справ, пов’язаних з порушенням прав інтелектуальної власності, сьогодні є переважаючою в судовій практиці України (тільки за останній рік вищі судові інстанції видали шість листів з узагальненнями судової практики з цієї категорії справ).

Вирішення проблеми низької ефектності регулювання суспільних відносин у сфері створення, використання і розпорядження об’єктами інтелектуальної власності, як видасться, сьогодні лежить не у сфері нормотворчої чи правозастосовної діяльності. Першим кроком на шляху її розв’язаній має стати значне підвищення рівня обізнаності населення з основоположними питаннями у цій сфері та формування в них поваги до результатів творчої діяльності людини. Цей процес є неможливим без ознайомлення з такими базовими категоріями як об’єкт інтелектуальної власності, види таких об’єктів, з основними правами і обов’язками, що виникають при створенні і використанні об’єктів інтелектуальної власності відповідальності за порушення у цій сфері.

Важливою передумовою успішного вирішення українським суспільством поставленого завдання є якомога активне залучення до процесу поширення знань з питань інтелектуальної власності молоді як найбільш активних учасників інформаційних процесів у суспільстві.