Хазяїн

Хазяїн. Сторінки життя харківського губернатора Петрова

 «Хазяїн» — так сучасники говорили про Харківського губернатора Олександра Івановича Петрова. Він жив на зламі епох — у дивовижний час революційних перетворень Олександра II і контр реформ Олександра III.

Про актуальність виконаної наукової роботи свідчить той факт. що. працюючи над темою два роки, автор зіткнувся з тим, що донині не видане не тільки наукове дослідження про час його перебування на посаді харківського губернатора, але нема? наукової праці про життя Олександра Івановича Петрова взагалі. Мовчанням обійдене життя людини що в період контрреформ Олександра III обіймала посаду голови найбільшої в Роси губернії  зробила вагомий внесок у розвиток міста Харкова, губернії і держави.

У цьому контексті автор намагається по-новому підійти до освітлення історії кінця XIX століття і ставить наступні цілі:

  • Дати уявлення про період російської історії з 1886 по 1847 рік через призму біографії Олександра Івановича Петрова.
  • Визначити ступінь реальної участі О. І. Петрова в суспільному і політичному жити Росії, значущість сліду, залишеного ним в історії
  • Висвітлити маловідомі і білі плями в історії Харківщини та нашого міста

Основою для написання наукової роботи стали як джерела, так і література досліджені автором.

Цінним джерелом інформації автор вважає роботи, — «Курс истории России ХІХ века» А. А. Корнілова. «Историю города Харькова за 250 лет его существования» Д. I Баталія і Д. П. Міллера, «Азбучный указатель имен русских деятелей для Русского биографического споваря», «Альманах современных русских государственных деятелей-. I Блшова «Губернаторы. Исіорико-юридичсский очерк» Исторический очерк Харьковской губернии»

В.А. Барвінського, «Губернаторы и генерал-губернаторы г Харькова» С. I Посохова і А. Н Ярмиша і та інші.

Певні відомості про діяльність О. I. Петрова на посту харківського губернатора знайдені автором \ збірці архівних документів і матеріалів із серії «Старовинні міста Харківщини», в газеті «Південний крап — Харківські губернські відомості

Аналізуючи монографії і статті, автор прийшов до висновку, що дана тема не знайшла висвітлення у вітчизняній історичній науці, а якщо період правління Петрова згадується, то схематично, уривками. Тому запропонована автором робота с спробою заповнити цю прогалину, оскільки саме на Харківщині молодий, енергійний чиновник стає політичним діячем загальноросійської о масштабу, звертає па себе увагу імператора, який, оцінивши здібності Петрова по налагодженню господарського життя міста, направляє його на інші відповідальні посади.

Робота складається зі вступу в якому розкривається актуальність теми, її мета, дасться огляд історіографії та трьох розділів

Перший розділ — «Життєвий шлях: від кадета до губернатора» містить автобіографічні дані, відомості про кар’єру О. і Петрова, перебування його на посту мінського губернатора.

Виходець із небагатої дворянської сім’ї. О і. Петров зміг реалізувати свої здібності і поставить їх на службу Росії. Він пройшов складний шлях від кадета до спочатку мінського губернатора. Під час губернаторства Олександра Івановича в Мінську столиця білоруських земель перетворилась на будівельний майданчик

Значно виріс міський бюджет, то дозволило не тільки розширити будівництво, але й виділяти значні кошти на допомогу незаможним людям, адміністративні перетворення.

Другий розділ. «Господарська і політична діяльність О.І. Петрова на посаді харківського губернатора», аналізи господарську і політичну діяльність Петрова на посаді харківського і губернатора.

Перебуваючи протягом 10 років на чолі одніс ,з самих крупних губерній Росії, він у період коитрреформ не перешкоджав розширенню повноважень міських і земських виборних органів,  час до їх роботі освічених і багатих людей. Особистим прикладом губернатор доводив, що тільки  активна участь кожного громадянина в житті суспільства здатна змінити життя в цього суспільства на краще.

Олександр Іванович вважав, що влада монарха повинна бути сильною, але вона може бути такою тільки . тому випадку коли спирається на підтримку і розуміння народу.

Третій розділ.  «Благодійна діяльність Харківського губернатора О.Метрова», усвідомлюючи, що в період реакції 1880-х років він не здатний змінити існуючий урядовий курс, Олександр Іванович зосередив свою увагу, на впорядкуванні міста і добродійних справах. Він сприяв розбудові міста Харкова і губернії. В місті почалося невидане будівництво. Була розширена територія міста, удосконалено адміністративне ділення Харкова забруковані вулиці міста, збудовані мости через Лопань, розбиті нові парки і сквери. Петров сприяв відкриттю Олександрівського притулку і училища для сліпих, діяльності музичного товариства, комерційного училища, суспільної бібліотеки

Завдяки своєчасним і енергійним заходам, прийнятим губернатором, були «пом’якшені» наслідки голоду 1891 року і холерної епідемії 1892 року

Робота маг висновки, в яких автор підсумовує внесок О. І. Петрова в розвиток міста на посту харківського губернатора.

У результаті проведеного автором дослідження можна зробити такі висновки:

В особі Олександра Івановича Петрова Харків одержав прекрасного господарника, мецената, члена станових і добродійних організацій. Десятирічне перебування Петрова на посту губернатора ознаменувалося грандіозним будівництвом я місті і губернії, добродійними акціями, культурним розвитком краю.

Теорія і практика консервативного лібералізму, яку сповідав Петров, була єдино вірним шляхом, здатним вивести самодержавну Росію з економічної і політичної кризи, в якій вона опинилася

Життя показало, що багаті люди Росії тільки тоді вкладатимуть кошти не тільки у власне збагачення, але ї в добродійні справи, коли вони бачитимуть подібний приклад з боку чиновників, що були у влади Життя і діяльність Олександра Івановича Петрова були свідоцтвом йото безкорисливої праці на благо процвітання ввіреної йому губернії.

Перебуваючи за кордоном, О. І. Петров бачив, яке величезне значення влада надає містобудуванню, тому під час свого губернаторства в Мінську і Харкові, він доклав максимум зусиль для впорядкування міста, розширення будівництва, наведення адміністративного ладу.

У період голоду 1891 року і епідемії холери, яка мала місце в місті і краї в 1892 році, Петров продемонстрував видатні якості організатора. Він зміг чітко організувати губернський адміністративний апарат на боротьбу з лихами. Не допустив розповсюдження епідемії в місті і губернії. Смертність в Харкові і області була мінімальною.

Досвід, придбаний О. І Петровим в Харкові, дозволив йому надалі бути успішним чиновником на посаді помічника генерал-губернатора у Варшаві

Пам’ять про Олександра Івановичі Петрова увічнена в харківському зоопарку, що існує нині, одним з ініціаторів створення якого він був і на розвиток якого жертвував кошти.

Діяльність Олександра Івановича Петрова на посту харківського губернатора була гідно оцінена в столиці. Він отримав чин таємного радника і звання гофмейстера. За десять років перебування Олександра Івановича Петрова на посаді харківського губернатора він був удостоєний урядових нагород: орденів Владимира 1-го ступеня і Білого Орла. Святого Станіслава 1-го і 2-го ступенів, святої Анни 2-го і 3-го ступенів

Практична цінність роботи заклечається в тому, що вона може буде використана вчителями історії при вивченні теми «Наш край в пореформений період», на заняттях гуртків з історичного краєзнавства, для широкого кола читачів, які цікавляться історією свого рідного міста і краю.