Харківський державний університет ім. в. н. Каразіна

Харківський державний університет ім. в. н. Каразіна під час великої вітчизняної війни

Одним із найбільших учбових закладів, що відіслав найбільше в Харкові вихованців на фронт, був Харківський державний університет. В перші дні війни студенти та працівники університету були відмобілізовані на фронт. Це почалося 22 червня 1941 року, тобто в день початку війни. Цю дату можна також вважати датою початку такого періоду в історії університету, як в університет в Великій Вітчизняній війні. Цей період поділяється на декілька етапів. Перший етап від 22 червня 1941 року до дня, коли радянські війська залишили Харків — 25 жовтня 1941 року. За цей час універсілет не припинив свою роболу. Його робота була перебудована на військовий лад, наприклад, працювали курси, що готували військові спеціальності. Перед вторгненням німецько-фашистських загарбників в Харків була перша спроба евакуювати університет, вона була невдала Другий етап починається від 25 жовтня 1941 року до дня звільнення міста. За цей період у жовтні 1941 року університет евакуювали до 23 серпня 1943 року, тобто до звільнення міста. Третій етап — від 23 серпня 1943 року і в наступні 2 роки до кінця війни. Окрему сторінку в житті університету під час Вітчизняної війни складають ратні подвиги викладачів, співробітників та студентів університету на фронті і в тилу.

Про роки Вітчизняної війни і участь університету в ній було написано багато праць і книг. Найдокладніше про це написано в книзі Журавського Ю.Й., Зайцева Б.П. у «Харьковский университет в годы войны». Не можна сказати, що різні вчені в періоди війни та в наш час давали різну і неоднозначну оцінку цьому періоду в історії університету, хоча в більш ранніх виданнях та джерелах присутній деякий пафос опису подій. Але все ж таки зараз без будь-якого пафосу можна сказати, що університет, його діяльність під час війни зіграли велику роль в цьому страшному періоді історії нашої країни.

В моїй праці використані свідоцтва учасників цих подій, наприклад, свідоцтва співробітників Бакуменка Д., Аронова М . Бережанського Л„ Гончара О.. Зайцева II.. Коваля Л. та інших студентів та викладачів університету. Також були використані матеріали з газет «За більшовицькі кадри», «Харківський університет», «Вечірній Харків». «Красное знамя» та інших, також листи та телеграми бійців учасників, студентів, співробітників і викладачів університету, їх розповіді та свідоцтва

Актуальність цієї проблеми полягає в тому, що на сучасному етані недостатньо висвітлені деякі сторінки історії університету 1941-1945 років, такі як період окупації Харкова і життя університету під час нього; тому з попередніх міркувань і сформувалась основна мста мого дослідження — визначити справжню роль діяльності працівників університету під час окупації Харкова. Хронологічний період роботи охоплює етап з першої окупації Харкова, тобто з 24 жовтня 1941 р., до 23 серпня 1945р., останнього визволення Харкова. Я намагалася дослідити, як склалася доля університету і його співробітників, які залишалися в окупованому німецько-фашистськими військами Харкові, тоді як в Об’єднаному Українському державному університеті, що знаходився тепер у місті Кизил — Орді, навчальний процес налагоджувався і викладачі ставали до роботи.

Моя робота складається із вступу, в якому висвітлено зміст цієї роботи, опису житлі закладу напередодні Великої Вітчизняної війни, розповідь про мобілізацію сил колективу університету для захисту країни. В моїй праці описані подвиги викладачів і студентів під час війни, а також два різних боки життя університету під час окупації в Харкові і у евакуації в Кзил — Орді В праці міститься опис житія і роботи закладу після звільнення Харкова і відродження університету з 1943 по 1945 року, висновки, список літератури Я намагалася всебічно охопити всі сторінки історії університету цього періоду .