Грязьові вулкани Керчі

Грязьові вулкани Керчі як об’єкти геологічних екскурсій

Тема роботи – «Грязьові вулкани Керчі як об’єкти геологічних екскурсій». Мета роботи — дослідження грязьових вулканів міста Керч та найближчих околиць з метою розробки маршрутів пізнавальних геологічних екскурсій. Її актуальність визначається наступними обставинами:

Бурхливим розвитком туризму, особливо пізнавального і екологічного, в Україні на початку XXI століття.

Недостатнім рівнем поінформованості населення та туристичних організацій про цікаві з точки зору розвитку пізнавального туризму природні об’єкти України.

Поступовою зміною спеціалізації міста Керч з промислово-портової до рекреаційної.

Ускладнення процесу формування Керчі як значного приморського рекреаційного центру внаслідок аварії у Керченській протоці танкера «Волга-нефть» у листопаді 2007 р.

Об’єкт досліджень даної робота — грязьові вулкани Керчі та околиць. Предмет досліджень — їх придатність для пізнавального туризму.

Основним об’єктом екскурсій автор пропонує уважати Булганакський грязьовий вулкан. Такий вибір обґрунтовується наступними обставинами :

Булганакський вулкан у транспортному відношенні доступніший за більшість інших грязьових вулканів Керченського півострова.

Булганакський грязьовий вулкан належить до вулканів постійно діючих, забезпечує безпеку екскурсантів та дозволяє повно ознайомитись з грязьовим вулканізмом.

Для Булганакського грязьового вулкану характерна різноманітність проявів грязьового вулканізму, що робить екскурсію змістовнішою.

Автор пропонує три варіанти екскурсії по Булганакському сопковому полю. Перший з них охоплює усі грязьові сопки Булганакського і Мало-Тарханського вулканів. Другий варіант передбачає ознайомлення екскурсантів тільки з сопками Булганакського вулкану (крім сопки Обручева), але дозволяє помітно скоротити час екскурсії і протязі маршруту, при третьому варіанті екскурсії її учасники відвідують лише три сопки Андрусова, Павлова і Вернадського. Проте навіть така коротка екскурсія дає змогу ознайомитись з найцікавішими геологічними утвореннями — сальзами, вивчити склад сопкової брекчії та вулканічних газів.

У доповнення до перелічених екскурсій автор пропонує також розробки маршрутів до інших грязьових вулканів Керчі. Особливе місце серед них займає і комплексна пізнавально-лікувально-розважальна екскурсія до Чокрацького озера. Підсумовуючи сказане, автор висловлює думку, що організація подібних екскурсій є сучасним напрямкам розвитку світового туризму. Але для належного рівня їх реалізації і проведення необхідно :

  • Посилити рекламу через ЗМІ унікальних природних об’єктів, якими є грязьові вулкани. Підготувати і випустити путівники з розробками маршрутів пропонованих екскурсій.
  • Ліквідувати транспортні проблеми, у тому числі продовжити дорогу з твердим покритим до Булганакського сопкового поля та прокласти принаймні ґрунтові дороги до Восходівського грязьового вулкану.
  • Обладнати райони екскурсій пояснювальними табличками і транспарантами.
  • Очистити від сміття територію Єнікальського грязьового вулкану.