святині Свято-Успенської Святогорської Лаври

Головні святині Свято-Успенської Святогорської Лаври

В 2008 році виповнюється 1020 років хрещення Русі, місто Харків готується до того, щоб відзначати  своє 355-річчя, а Харківська Єпархія до 210-річчя, що підвищило інтерес до їх історії — Значну частину якої складає історія Святогорського монастиря, якому в 2004р. надало звання Лаври, та його головних святинь. Ця тема і розкривається в даній роботі. Мета роботи — на прикладі головних Святогорських святинь дослідити найважливіші віхи історії Святогорської Лаври і Харківської Єпархії.

Під час написання роботи автор користувався як писемними, так й образотворчими джерелами.

Дослідженням даної теми займались здебільшого дослідники дореволюційного періоду, XIX ст.,- початку XX ст. (Д.І. Баталій, Д.П. Міллер, П.Ф. Ковалевський та ін.), а також сучасні представники церкви та дослідники (Митрополит Харківський і Богодухівський Никодим, ченці Святогорської Лаври. Працівник Славяногорського історико — архітектурного заповідника В.М Дгдов). Окремих досліджень з питання визначення головних святинь Святогорської Лаври та їх історії не виявлено.

Робота складається з вступу, двох розділів, висновків та 12 додатків.

Перший розділ присвячений основним віхам історії Святогорського монастиря, як частини історії Харківської Єпархії від знайомства з версіями про час заснування до подій початку XX століття. У другому розділі досліджується період відродження монастиря у кінці XX століття і визначаються головні святині Святогорської Лаври і їх історія, що пов’язані і історією Харківської Єпархії. У висновках відмічається, що головними святинями Святогорської Лаври є чудотворна ікона Божої Матері Святогорської, мощи преподобного Іоанна Затворника Святогорського чудотворця, Святі печери, де в одному з печерних храмів ще в 1540 році була чудотворно явлена ікона Святителі Миколи. Дослідження історії цих святинь більш легально розкриває історію Свято-Успенської Святогорської Лаври, яка складає невід’ємну частину історії Харківської Єпархії.