Голодомор 1932-1933 рр. в Балаклійському районі

Голодомор 1932-1933 рр. в Балаклійському районі Харківської області

Автор вважає тему актуальною, бо історія колективізації і Голодомору недостатньо вивчена. В різних населених пунктах Балаклійського району учні шкіл зібрали багато спогадів свідків тих страшних подій, але до документів ніхто не звертався. Дана робота побудована виключно на документальних архівних джерелах і розкриває багато невідомих моментів життя Балаклійщини часів колективізації. В цьому її новизна.

В першому розділі висвітлено становите Балаклійського району в кінці 20-х — на початку 30-х рр. напередодні колективізації його межі, чисельність населення і його склад, занята людей, початок утворення колективних господарств. В ті часи Балаклійський район був суто сільськогосподарським районом, заселеним на 95% українцями (росіяни і представники інших національностей складали разом 5% населення) Виникли такі форми кооперації селянства: артілі, комуни, ТСОЗи, кредитові товариства та інші.

Другий розділ розкриває, як на рівні районів і колгоспів впроваджувалась жорстока продрозкладка і грабувалось, розкуркулювалося селянство. Автор намагається показати, що не сама колективізація привела до Голодомору, а методи її впровадження: створення державних сільськогосподарських підприємств, ліквідація зажиточного селянства, знищення споконвічних моральних цінностей селян. В роботі наведені фотокопії списків сільських активістів, що проводили розкуркулювання, фотокопії складених ними списків куркулів, таємні директиви районної та обласної влади по проведенню боротьби із зажиточним селянством. За виявленими документами простежується весь механізм конфіскації і продажу селянського майна ,чи то хліба, чи і о нерухомості і мотлоха). Вражає цинізм, жорстокість, а іноді, і безглуздя методів боротьби влади проти власного народу.

В третьому розділі роботи аналізуються архівні документи, як, прямо вказують на наявність, поширення і страхітливі наслідки Голодомору в Балаклійському районі Харківської області. Деякі документи демонструють приклади непокори селян впровадженню продрозкладки — від скарг до фізичних розправ над активістами колективізації Селяни Балаклійщини постійно скаржились на різних рівнях влади. Збереглися скарги селян до Голови місцевого райвиконкому, до Сталіна, Постишева та інших. Зафіксовані факти відкритої непокори владі: жіночий бунт в с. Лагері, відмови від прийняття плану в с. Щурівка та с. Чепіль, вбивства радянських і колгоспних активістів в с. Чепіль та с. Андріївка, інші, Село Залиман потрапило на «чорну дошку» за невиконання планів хлібозаготівлі і пережило страхіття повної ізоляції і розорення загоном НКВС. У селян не виявилося достатньо сил для боротьби за свої права і в більшості сел., як свідчать Документи, населення пухло від голоду, вмираю десятками і сотнями чоловік і лише благало владу про допомогу.

Четвертий розділ демонструє на основі архівних матеріалів трагізм долі дітей в Балаклійському районі Вони були найбільш вразливою частиною суспільства і ставати першими жертвами Голодомору. Багато дітей втратили батьків, стали безпритульними, страждали і вмирали. Жахливі картини життя дітей в дитячих будинках Балаклійського Району показують акти обстеження цих будинків. Кількість дітей в них постійно зростає, смертність і захворюваність дітей велика. Дія боротьби з безпритульністю влада змушена була збирати дітлахів по району, відкривати нові дитячі будинки Щоб не допустити збільшення чисельності безпритульних, по селах організовували дитячі ясла та гаряче (дуже скудне і неїстівне за сучасними мірками) харчування в школах.

У підсумках автор здійснює спробу підрахувати чисельність жертв голоду в Балаклійському районі. Використовуючи дані Державного архіву Харківської області та Обласною управління юстиції було встановлено: в 1939 р. населення Балаклійського району скоротилося порівняно і 1926 р. на 13,344 чол. , не враховуючи можливий природний приріст людей. Наведені цифри знайдені в матеріалах переписів населення 1926 і 1939 рр. Матеріалів перепису 1937 р. в Державного архіву Харківської області не виявлено. Не вдалося знайти в архівах і будь-яких матеріалів, що дають можливість зрозуміти динаміку зміни населення по більшості сел району. Але з, доступних на сьогодні для вивчення, книг записів актів громадянського стану Балаклійського району видно, що самим страшним роком Голодомору виявився 1933 р., коли смертність перевищила народжуваність на 5186 чоловік.